НовиниPolitico: усі керівні посади в основних органах ЄС можуть обійняти жінки

Видання Politico пише, що існує сценарій, за якими очільницями головних інституцій ЄС можуть стати жінки.

Після європейських виборів, що відбудуться в червні, посади президентів Єврокомісії, Євроради, Європарламенту і Європейської служби зовнішніх справ будуть розподіляти між основними політичними групами.

За даними журналістів, часто в неофіційних розмовах лунають імена чотирьох кандидаток. Politico припускає, що Урсула фон дер Ляєн залишиться на посаді голови Єврокомісії, а Роберта Мецола – президенткою Європарламенту. Чинна прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен очолить Європейську раду, а прем’єрка Естонії Кая Каллас обійме посаду Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки. На ній зараз перебуває Жозеп Боррель. 

Один дипломат анонімно сказав виданню: «Це команда моєї мрії. Це було б дуже сильним сигналом».

Каю Каллас дедалі частіше згадують як можливу наступницю Борреля, зокрема, і через географічний фактор. Нині на вищих посадах Європейського Союзу немає представників Східної Європи. У світлі війни в Україні, багато східноєвропейських лідерів вважають, що одну з найвищих посад у ЄС має обійняти саме представник чи представниця зі Східної Європи.

За таким сценарієм вийшло б, що Європа за географічним принципом представлена пропорційно: Урсула фон дер Ляєн із заходу, Метте Фредеріксен з півночі, Кая Каллас зі сходу й Роберта Метсола – з півдня. 

Politico також згадує, що Крістін Лагард перебуває на посаді президентки Європейського центрального банку, а Надя Кальвіньо розпочала працювати як очільниця Європейського інвестиційного банку. Таким чином, якби сценарій Politico справдився, жінки обіймали б усі впливові посади в ЄС.

Утім, кандидатура Фредеріксен може зіткнутися зі спротивом через жорстку позицію Данії щодо міграції. Також деякі дипломати вважають, що Каллас надто критично налаштована щодо росії, щоб отримати найвищу посаду в НАТО. Це також означає, що вона може зіткнутися з таким же опором і на найвищій дипломатичній посаді, зауважує видання.

Гендерна рівність у політиці ЄС

ЄС не має великого досвіду призначення жінок на керівні посади, за винятком посади керівника зовнішньополітичного відомства, де дві з трьох осіб, які обіймали цю посаду, були жінками (Кетрін Ештон із Великої Британії й Федеріка Могеріні з Італії, до того, як після останніх виборів у ЄС цю посаду обійняв іспанець Жозеп Боррель).

Натомість посаду президента Європейської Ради обіймали троє чоловіків: бельгійці Герман Ван Ромпей і Шарль Мішель, а між ними – Дональд Туск із Польщі. До приходу Урсули фон дер Ляєн у 2019 році на посаді голови Єврокомісії були лише чоловіки.

Із часу перших виборів до Європейського парламенту в 1979 році лише три з 17 президентів асамблеї були жінками: Сімона Вейл, Ніколь Фонтейн і тепер Роберта Мецола.

Що стосується комітетів і політичних груп у парламенті, то жінки також недостатньо представлені. Наразі лише три з семи політичних груп мають жінок-лідерок, водночас лише сім жінок (проти 17 чоловіків) є головами парламентських комітетів. Видання зазначає, що навіть Комітет із питань прав жінок і гендерної рівності (FEMM) очолює чоловік.

Також Politico пише, що деякі чоловіки-чиновники «трохи налякані» перспективою того, що жінки займуть усі керівні посади. Один із них жартує, що йому доведеться прибирати туалети, а інший каже, що він сподівається, що йому дозволять принаймні подавати каву.