Новини23% українців постраждали від сексуального насилля чи домагань у дитинстві ‒ опитування

У дитинстві близько 4% українців пережили зґвалтування, а 23% страждали від сексуального насилля та/або домагань. Про це свідчить опитування «Сексуальне насилля в Україні» від дослідницької агенції Fama, у якому взяли участь 1600 людей.

За результатами, більшість учасників вперше дізналися про секс від своїх друзів (42%). Подібні розмови з батьками відбулись у 17% респондентів. Джерелами також були вчителі або вихователі (5%), книги (5%), розважальні фільми та відео (4%).

Відповідальними за секс-освіту учасники називають батьків (93%). Друзі опинилися на останньому місці (5%). Водночас 46% респондентів вважають, що секс-освіту необхідно починати ще до 8 років, 80% – у віці 9–13 років, 92% – після 14 років.

Серед респондентів, у яких є діти, більше прихильників системної та ранньої секс-освіти, аніж серед тих, у кого дітей немає. Зазначають, що освітня програма повинна адаптуватися до віку слухача та включати не лише огляд анатомічних відмінностей між хлопчиками та дівчатками й, власне, репродуктивну функцію організму, але й теми, пов’язані із прийняттям себе та своєї сексуальності, гендерної рівності, безпеки в інтернеті тощо.

Дослідження зафіксувало близько 2% випадків, коли перший сексуальний досвід учасників трапився до 14 років, що згідно з Кримінальним кодексом України вважається злочином (навіть за згоди дитини).

Автори опитування зазначили, що сексуальне насилля учасники трактують досить широко. До цієї категорії відносяться чимало дій сексуального характеру (від власне сексу до небажаних торкань чи витріщання), вчинені щодо неповнолітніх осіб. Деякі з них відносять до сексуального насилля й у випадках, коли йдеться про повнолітніх осіб. Ідеться про оральний секс (у повнолітньому віці його відносять до сексуального насилля 64% респондентів), проституцію (64%), підглядання за оголеними людьми (65%), отримання небажаних повідомлень сексуального характеру (69%), отримання небажаних інтимних фото чи відео (73%), ексгібіціонізм (75%).

У сексуальному насиллі здебільшого звинувачують того, хто його чинить (77%). Однак були й такі респонденти, які бачать провину обох сторін (21%).

Кривдниками неповнолітніх переважно є незнайомці (62%), некровні родичі (41%), друзі/однокласники (33%) або інші знайомі (32%). Найчастіше того, хто чинить сексуальне насилля щодо неповнолітніх, бачать як особу у віці 35–49 років (35%). 21% респондентів вважають, що жінки не можуть чинити сексуального насилля.

Постраждалими від сексуального насилля, згідно з думкою учасників, є діти у віці від 9 до 17 років (41%). Водночас близько 40% серед тих, хто зазнав сексуального насилля чи домагань у дитинстві, розповідали про ситуацію кому-небудь, близько 43% – ні; 17% – не дали відповіді на уточнювальне питання.

Відповідальними за попередження сексуального насилля щодо дітей учасники опитування називають батьків дитини (92%), далі – педагогів (52%), а також шкільних психологів/соціальних педагогів (34%) і правоохоронні органи (52%).

У разі виникнення підозри про розбещення дитини учасники обіцяють не залишатись осторонь. Проігнорують ситуацію близько 5% респондентів, коли йдеться про сторонню дитину, і близько 1%, коли йдеться про дитину найближчого оточення. Активніше включення декларували в разі ситуації з близькою дитиною.