СексЩо таке «феміністичне порно»?

За 2019 рік сайт PornHub зібрав 42 мільярди відвідувань, його щохвилинно переглядало близько 80 000 відвідувачів. У тому ж році Україна увійшла у двадцятку країн, де найбільше дивляться порно (16-те місце в рейтингу). Жінки становлять 31% українських користувачів сервісом. Це майже середній показник жіночих глядачів по світу (32%), який продовжує зростати, у порівнянні з попередніми роками, як і перегляди категорії Popular with women («Популярно серед жінок»). Отже, усе більше жінок переглядають порно.

Також деякі дослідження доводять, що порно не шкодить сексуальному життю жінок – а, навпаки, має позитивний уплив. Зокрема, частий перегляд порно може позитивно впливати на сексуальне задоволення жінок під час мастурбації та сексу з партнером / партнеркою.

Водночас порно переважно створюють режисери-чоловіки (режисерки становлять лише 4–5%), орієнтуючись на вподобання білих гетеросексуальних чоловіків. А, отже, таке порно орієнтується саме на задоволення чоловіків – жінка у ньому може сприйматися лише як об’єкт, який надає його.

Ці правила гри прагне змінити феміністичне порно. Його творці розповідають, що хочуть враховувати жіноче задоволення, згоду на секс та гідні умови роботи під час виробництва порнофільмів.

Розбираємося, що не так із мейнстримним порно, яким є феміністичне порно та що кажуть жінки, які його дивляться.

Що не так із мейнстримним порно

Порносайти, які орієнтуються на чоловіків, частіше включають зміст, який посилює гендерну нерівність. На це вказує дослідження репрезентації чоловіків і жінок у порно. «Ставлення до жінок – головна проблема в порно. Те, що купа молоді дивиться на це та сприймає як норму, і те, наскільки шкідливий уплив це справляє на їхнє розуміння здорових сексуальних стосунків», – пише Ханна Віттон у книжці «Про секс».

«Жінки в порно майже не мають впливовості чи тілесної автономії. Їх зображають як об’єкти, секс із ними відбувається, та вони не є активними партнерками в цьому досвіді. Нема потреби пояснювати, як і чому це шкідливо, але: у світі, де більшість зґвалтувань і сексуальних посягань здійснюють чоловіки над жінками, поводження з жінками в порно підживлює ідею, що чоловіки сексуально домінують і мають право на жіноче тіло, коли тільки захочуть. Це абсолютно нездорова ідея. Вона постає не лише з порно, але порно дуже винне в її збереженні й усталенні. У реальному житті, у реальному сексі – партнери рівні. Задоволення спільне, і еякулювати на обличчя в кінці можна лише в тому випадку, якщо партнерка точно на це згодна».

Деякі дослідження вказують на те, що перегляд порно може робити людину менш співчутливою до жертв сексуального насильства та сприяти агресивній поведінці. Така поведінка може включати харасмент, схиляння до сексу, маніпуляції та погрози, задля виконання сексуальних бажань, і навіть сексуальні злочини.

Відомо про випадки, коли на порносайтах опинялися відео, на якому відбувалося сексуальне насильство над жінками. Наприклад, на Pornhub завантажили відео зґвалтування викраденої 14-річної дівчини. Коли вона публічно розповіла про цей випадок, з нею почали зв’язуватися десятки людей, які потрапляли в подібні ситуації. Також на порносайти потрапляють відео за участі жертв секс-торгівлі або ті, які зняті без дозволу в роздягальнях коледжів.

Критика мейнстримного порно пов’язана також із репрезентацією представників різних рас. Зокрема, за дослідженням журналіста Джона Мілворда, який проаналізував інформацію про 10 000 порноакторів, 70% порноакторок мають білий колір шкіри. Порномодель ірано-турецького походження Арабель Рафаель розповіла BBC, що продюсери мейнстим-порно часто перетворюють її в «екзотичний фетиш, який танцює танець живота».

Разом із тим, робочий день порноактора може тривати від 3 до 22 годин, а в разі, якщо зйомка скасована – ніхто не отримує оплату за неї, розповідають порноактори. Також вони повинні робити регулярні аналізи на ІПСШ.

Для мене феміністичне порно – те, яке зняте етично. Тобто всі учасники давали згоду, до їхніх потреб прислухалися, їм гідно оплачують роботу, беруть до уваги жіночий оргазм. Таке порно виглядає більш артистичним, воно краще знято. Це не означає, що там лише ніжні речі чи «ванільний секс», а можуть бути й різні кінки та фетиші.

Таке порно я відкрила для себе десь два роки тому. Я почала займатися сексуальною освітою й дізналася багато інформації про те, що серед порно, яке є у відкритому доступі, на зразок сайту PornHub, є багато відео, знятих без згоди, зі зґвалтуваннями. Також багато порностудій погано ставляться до акторів та акторок: змушують займатися незахищеним сексом, приймати екстрену контрацепцію й тому подібне. Це мене насторожило та змусило некомфортно почуватися, що, можливо, я інколи дивлюся відео, які зняті подібним чином.

Я живу в Берліні, де популярним є порно, зняте різними інді-режисерами. Тут відбувається фестиваль порнофільмів, де показують цікаве феміністичне порно на великому екрані. Я один раз ходила дивитися якісь короткометражки й так усе почалося. Дізналася про режисерку Еріку Ласт і почала дивитися її фільми.

Мені подобається, що у феміністичному порно є моменти, пов'язані з контрацепцією, підготовкою до анального сексу, використанням лубриканту, чого не зустрінеш у звичайному порно. Також зберігаються моменти, пов’язані з емоційним зв’язком, оскільки секс – це не лише про певні рухи тіла, а про інтимний зв’язок між людьми.

У мене є кілька друзів, які знімалися у феміністичному порно. Це були пари й вони знімалися лише одне з одним. Думаю, це може відчуватися: коли в порно знімається пара, то більше видно якесь емоційне наповнення.

Скажу чесно, мейнстримне порно дивитися я не перестала. На це впливає кілька факторів. Звісно, справа у грошах: коли я можу собі дозволити купити якісне фемпорно, я це роблю. Воно майже завжди платне й коштує немаленьких грошей. Тому й акторам більше платять – це взаємозв’язано. Коли грошей особливо немає, наприклад, зараз, під час пандемії, багато підробітків втратила, заплатити за підписку на фемпорно – уже не в пріоритеті. Коли я дивлюся на сайтах, де порно у відкритому доступі, вибираю щось більш знайоме. Наприклад, з акторами, яких я вже бачила.

А ще, це може трохи дивно прозвучить, але інколи історії у фемпорно виглядають якось занадто ідеально або я сильно проймаюся історією. Якось дивилася фільм Еріки Ласт і там була історія про пару, яка нагадала мені про мої останні стосунки. І поки ще не почалося саме порно, а показували історію цієї пари, я почала плакати й у мене вже не було жодного настрою мастурбувати. Ось така історія [сміється].

Кілька років тому прочитала на жіночому ресурсі статтю про феміністське порно. Тема здалася цікавою, я вирішила вивчити її ретельніше. На PornHub фемпорно не знайшла, тож довелося увімкнути VPN й піти у VK.

Так я знайшла серію XConfessions Еріки Ласт й час від часу до неї повертаюся. Xconfessions – інтерактивна історія. Люди надсилають режисеркам свої сексуальні фантазії й за деякими з них знімають ролики. Мені подобається ця ідея, а ще пристрасть, небанальні сюжети, красиве освітлення й продуманий сетинг. З ролика XConfessions я дізналася про фотографії John Kayser: ніби дивишся порно, а ніби дізнаєшся щось нове з культури.

Фемпорно для мене, як вишукана вечеря вдома. Зазвичай сил вистачає швидко перехопити бутерброд і піти спати, але іноді є натхнення приготувати ризотто. Фемпорно – моє ризотто. Для нього потрібен особливий настрій і вільний вечір.

Не думаю, що феміністське порно розв’язує проблему об’єктивації або нерівності. Але воно показує ширшу картину: з різними гендерами, сексуальними ідентичностями та практиками. А ще це просто естетично.