СексПрірва задоволення та втома. Як гендерні стереотипи впливають на зацікавленість жінок у сексі?

Багато досліджень вказують, що жінки менш зацікавлені в сексі, аніж чоловіки. Традиційно це пов’язували з тим, що в жінок нижчий рівень тестостерону, і, відповідно, вони рідше хочуть сексу й не хочуть мати багато партнерів. 

Проте наразі дослідники також почали звертати увагу на інші причини, зумовлені соціокультурними чинниками. Розбираємося, як гендерні стереотипи й інші чинники впливають на жіноче лібідо й те, як вони ініціюють секс.

Текст: Анастасія Микитенко

Сором через свої сексуальні бажання

Жіноче бажання – тема культурних і, зокрема, релігійних зіткнень. Воно вважалося чимось брудним, а ідеальна жінка начебто має бути чистою, цнотливою й може лише або відповідати на запит свого партнера, або відмовляти в сексі, проте ніколи – не ініціювати його.  

Хоча секс був темою табу й для чоловіків, у багатьох релігіях для них обмеження сексуальності не були такими суворими та часто згадуваними, як для жінок. Тож соціум може соромити жінок, які начебто мають зависоке лібідо або забагато партнерів – цей феномен назвали слатшеймінгом (від «slut» – «шльо*дра» та «shaming» – осуд). Водночас чоловіків, які мають багато сексу, називають казановами, спокусниками, донжуанами тощо. 

Такі уявлення про сексуальність досі мають вплив на жінок у світі: згідно з дослідженням, у парах, які мають більш гендерно стереотипну динаміку, жінки, як правило, покладаються на сексуальне бажання своїх партнерів і, відповідно, останні визначають частоту сексу.

Жінки можуть відчувати страх і сором через власне бажання й можуть приховувати його, не вступаючи в сексуальні стосунки так часто, як їм того насправді хотілося б. Вони також можуть боятися свого задоволення від процесу. «Жінки можуть почати засвоювати ці стандарти [цнотливості та чистоти], оскільки часто здається, що такий підхід безпечніший, ніж приймати свою справжню сексуальність», – коментує Докторка Ребекка Шелкрос для видання Glamour.

Сексуальна революція 60–70-х років похитнула ці традиції, проте повністю не знищила їх. Наразі є два протилежні меседжі про жіночу сексуальність – про важливість цнотливості та про те, що варто бути більш відкритою до різних досвідів. Так, жінки можуть одночасно відчувати сором, що занадто цікавляться сексом або що роблять це недостатньо. Коли будь-який твій вибір у сексі можуть засудити, процес починає асоціюватися з тривожністю, а не отриманням задоволення. 

Прірва в задоволенні

Згідно з даними, у США у 2022 році 95% чоловіків майже завжди отримували оргазм під час сексу. Серед жінок це число склало лише 64%. Також 59% жінок зізналися, що симулювали оргазм у порівнянні з 25% чоловіків.

Феномен того, що жінки рідше досягають оргазму, аніж чоловіки, назвали прірвою в задоволенні. Така нерівність в оргазмах зумовлена тим, що жіноче задоволення не завжди є пріоритетом, адже начебто секс має задовольняти саме чоловічі природні потреби. «Жінок навчають догоджати людям, бути добрими, робити те, що хочуть інші. Це одна з причин, чому їм важко шукати власного задоволення під час сексу, — каже Джуліет Ріхтер, яка досліджує тему сексу й оргазму. – Є кліше, що чоловіки часто досягають оргазму першими й перевертаються на бік, вважаючи секс закінченим. Але уявіть, як би це виглядало, якби жінка отримала задоволення першою, а потім відштовхнула чоловіка й пішла спати».

Також ми маємо досі багато міфів про те, як жінки можуть досягнути оргазму – начебто це можливо лише за допомогою пенетрації, коли насправді більшість жінок кінчають саме після стимуляції клітора. Через це партнери можуть не розуміти, що може бути приємним партнеркам, і це також посилює розрив в оргазмах. 

Якщо жінка мала попередні досвіди, коли її задоволення ігнорували, то секс може не здаватися їй такою вже цікавою та приємною активністю в майбутньому і, відповідно, вона може хотіти його менше. 

Тілесність

Прийняття свого зовнішнього вигляду та тіла зокрема мають вплив на те, чи отримає жінка задоволення під час сексу. Та у світі, де завищені стандарти краси для жінок транслюють у рекламі, медіа, кіно та книжках, полюбити себе та сконцентруватися на сексі, а не на своєму зовнішньому вигляді, буває зовсім не легко.

Згідно із сучасними уявленнями про красу, жінка має бути струнка, охайно вдягнена, нафарбована, з манікюром, грудьми, які не обвисають, рожевими сосками та без волосся на обличчі, під пахвами, на ногах і на лобку, іноді навіть на руках. Також є певне уявлення про те, як мають виглядати саме статеві органи жінки – рожеві статеві губи, невеликий клітор. Відповідність цьому переліку вимагає значних зусиль і ресурсів, а багатьом жінкам не вдасться досягнути «ідеальної картинки» без пластичних операцій, які є і дорогими, і небезпечними. 

Жінок частіше засуджують за їхні тіла, і вони загалом менш задоволені своїм зовнішнім виглядом, аніж чоловіки. А секс передбачає певну вразливість, адже оголеність не може нічого приховати.

Так, 51% жінок думають про те, як виглядає їхнє тіло під час сексу, як порівняти з 32% чоловіків. І це заважає їм сконцентруватися на відчуттях і задоволенні від процесу: «Моє сприйняття себе – найгірший ворог мого сексуального життя. Це голос у моїй голові, який говорить, що мені потрібно схуднути, перш ніж піти на побачення. Це приплив сумнівів, коли я помічаю, що хтось дивиться на мене в барі. Це думка, яка крутиться в моїй голові, коли я лежу з кимось у ліжку, думаючи про своє тіло, а зовсім не про задоволення, яке мала б отримувати. Нещодавно я взагалі не могла збудитися, тому що мала дуже низьку самооцінку й була дуже суха через це», – ділиться своїм досвідом Рейчел Томпсон у статті для Mashable. 

Запитання «що робити, якщо я хочу сексу, але ненавиджу своє тіло?» читачки ставили психологам більшості великих видань, зокрема The Guardian, Business Insider, Woman’s Health. Також це часто обговорюють на форумі Reddit. 

Коли секс означає, що потрібно проробити купу косметичних процедур і що під час самого процесу ти думатимеш лише про те, що в тебе десь зайва волосина або ж складка, може бути ні сил, ні бажання вступати в будь-який сексуальний контакт. 

Подвійне навантаження

Одну з можливих, але малодосліджених причин, чому жінки менш зацікавлені в сексі, вказала письменниця й активістка Зон Віллінес у своєму блозі Liberating Motherhood. Вона опитала своїх підписниць, чому вони не хочуть сексу, і обрала 10 найпопулярніших відповідей. Найчастіше зустрічалися тези: «Я заморена», «Мій партнер не допомагає мені виконувати хатні справи», «Мені потрібно так багато всього зробити» і «Я не можу займатися сексом у брудній квартирі». 

Жінки мають «другу зміну». Хоча чоловіки більше не є єдиними годувальниками сім’ї, бо жінки також працюють, 75% неоплачуваної хатньої праці у світі досі падає на плечі жінок. Це включає прибирання, приготування їжі, догляд за дітьми, прання тощо. Якщо чоловік може прийти з роботи, відпочити й набратися сил на секс, жінки мають менше таких можливостей. 

В одному з небагатьох досліджень на цю тему виявили, що нерівний розподіл хатньої праці дійсно впливає на сексуальне бажання – і через втому, і через злість на те, що партнер не хоче ділити обов’язки. 

Страх небажаної вагітності

Страх вагітності – одна з фізіологічних причин, чому жінки можуть менше хотіти сексу. Проте в ній також є частка гендерних стереотипів. 

У випадку вагітності саме жінки будуть менеджити її наслідки – обирати між абортом, усиновленням або ж материнством. Оскільки вагітність не проходить у тілі чоловіка, цей вибір не є для них неминучим. Саме тому вони менше піклуються про уникнення вагітності, а більшість засобів контрацепції націлені саме на жінок – протизаплідні пігулки й ін’єкції, внутрішньоматкові спіралі, перев’язування труб тощо. 

Отож для жінок вагітність як наслідок сексу є більшим чинником страху та тривожності. Це може бути й причиною, чому жінки рідше займаються сексом. Вона стало особливо явною після того, як у декількох штатах США ввели значні обмеження на аборти. Згідно з дослідженням Match Group, 12% неодружених людей віком до 50 років сказали, що нині вагаються, чи варто тепер розпочинати стосунки, 11% зазначили, що рідше займаються сексом без зобов’язань, і стільки ж визнали, що рідше займаються сексом загалом після обмеження абортів. 

Усі стереотипи про те, якою цнотливою чи сексуально розкутою має бути жінка; про те, чи важливе її задоволення під час сексу; про те, як вона мусить виглядати – важливі чинники в розмові про те, чому статистика вперто показує меншу зацікавленість жінок у сексі.  

Раніше дослідники постійно шукали, що не так із жінками – і приходили то до різниці в гормонах, то до начебто примхливості жінок у тому, яким вони хочуть бачити секс. Проте сама зацікавленість, що таке норма лібідо й чому вона індивідуальна, а не загальна, і що може бути не так у чомусь, окрім як у жінках, призвела до того, що ми можемо більш якісно обговорювати, як зробити секс приємнішим, цікавішим і доступнішим для жінок.