СексЩо хвилює підлітків у сексі? 7 питань до сексологині

Як правильно почати розмову з партнером про секс?

В основі розмови про секс із партнером/партнеркою насамперед має бути довіра. Вона означає готовність комунікувати та регулювати цю комунікацію, бо протягом розмови ви можете торкатися різних переживань: власних сорому, страху, ніяковості, і це нормально. Тому дуже важливо мати можливість відчувати партнера, фокусуватися під час цієї розмови як на своїх переживаннях і словах, так і на переживаннях і словах партнера. 

Памʼятайте, що ви не протиставляєте себе одне одному, якщо виникла якась проблема, а вирішуєте її разом. Спілкування про секс – це готовність і слухати, і говорити, і знаходити точки дотику між вами та партнером. 

Як у комунікації, так і в сексуальних стосунках важливі правильні час і місце, щоб ви мали змогу розслабитися, нікуди не бігти й не завершувати спілкування за п’ять хвилин після його початку. Так у вас буде широкий часовий простір для того, щоб обговорити всі важливі питання, усі переживання, що є з цього приводу, і дійти до спільного рішення. Так само і з місцем – воно має бути безпечним і комфортним для вас обох.  

У деяких випадках розмову можна проводити й під час сексуального акту. Наприклад, це стосується того, що вам подобається або не подобається в сексі або взаємодії з партнером. У такому разі дуже важливо говорити з повагою одне до одного та до ваших потреб, бо сексуальні стосунки – це спільний акт. Ваше задоволення та відповідальність за це задоволення лежить на обох партнерах.

У ваших розмовах із партнером/партнеркою мають переважати «я-повідомлення». Наприклад, «я б хотів/хотіла поговорити з тобою, що мені подобається в наших стосунках чи сексі це, це й це», «я б хотіла спробувати це й це, щоб мені було більш приємно». Це дуже цінна річ у комунікації, бо, коли ми починаємо звертатися до партнера з фокусом на «ти»: «ти не робиш те й те», «припини так робити» – таке повідомлення може сприйматися як загроза, як напад чи претензії. Тоді в цій розмові буде руйнуватися відчуття безпеки та комфорту, а за ними й відчуття довіри одне до одного.

Окрім цього, можна проговорювати, що саме викликає дискомфорт, із яких причин він виникає. Важливо говорити й про те, що вам подобається, бо партнеру чи партнерці цінно знати не просто ваші потреби й бажання, а й сутність цієї потреби й бажання. За можливості деталізуйте комунікацію, наприклад, «мені було б цікаво спробувати щось, бо, мені здається, це може врізноманітнити наше сексуальне життя». Якщо ми говоримо про якісь переживання в сексуальному контакті, у цьому випадку також важливо спілкуватися без звинувачень. Ваше завдання – зробити комунікацію настільки комфортною, щоб не відчувати провину за те, що ви відчуваєте саме так, як відчуваєте. 

Це може звучати так: «Мені дискомфортно це й це, тому що під час цього я відчуваю це. Давай спробуємо інакше». Так ви даєте відкритий і безпечний простір для проговорення важливих речей із партнером або пропонуєте певні варіанти, що могли б вам сподобатися. Насправді в будь-якій комунікації про секс дуже важливим є сексуальний інтелект у партнерів. Тобто партнери повинні знати своє тіло, як принести собі задоволення й прокомунікувати це своїм партнерам, щоб ті також могли це зробити. 

Як сказати партнеру про те, що секс не сподобався, не образивши його?

У таких розмовах важливо спочатку обговорити те, що сподобалося. Ті моменти, які для вас були приємними, класними, принесли задоволення. Так фокус уваги розшириться, ви не будете концентруватися лише на негативних аспектах, оскільки це може вплинути на самооцінку партнера/партнерки. 

Водночас варто пам'ятати, що відповідальність за ваше задоволення в сексі лежить частково на партнері, частково – на вас. Те ж саме й у випадку задоволення партнера – усе порівну. Дуже важливо не звинувачувати партнера, не принижувати його/її, і після того, як ви проговорили те, що сподобалося, можна зосередитися на аспектах, які були дискомфортними. 

Варто відрефлексувати, чому саме вони не сподобалися, висловити свої переживання з цього приводу й вислухати переживання партнера. Проговорити, які є варіанти виходу з дискомфортних ситуацій і того, що не сподобалося, щоб ваші стосунки не зайшли в глухий кут. Підходьте до цієї розмови з цікавістю до того, що можна змінити, що ще варто врахувати, щоб наступного разу всім було комфортно й усі отримали задоволення. 

Такі варіанти можна дослідити разом із партнером/партнеркою, говорячи з ними про те, як ви бачите ваші сексуальні стосунки, їхній розвиток. Можливо, варто поділитися тим, як ви досліджуєте своє тіло, які реакції після цього спостерігаєте. Під час цих розмов дуже важливі тактильний і зоровий контакт, бо ми формуємо простір довіри та безпеки, оскільки сексуальні питання зазвичай передбачають певну ніяковість, відкривання себе, певною мірою душевну наготу. Тому в таких питаннях потрібно поважати себе, свої потреби та потреби свого партнера.

Як прийняти той факт, що більшість ненавидить мене через мою орієнтацію?

На жаль, реакція на вашу орієнтацію завжди буде вибором інших людей, і, як правило, ви не можете на нього впливати. Ми маємо право не приймати цей вибір. Його можуть обґрунтовувати якісь страхи, незрозумілість, незнання, сором, табуйованість теми тощо. Дуже важливо, що бачення інших людей, їхні реакції не стосуються безпосередньо вас, не визначають вас і нічого не говорять ні про вас, ні про вашу орієнтацію.  

Нашу орієнтацію можуть не приймати з різних причин, тому з вашого боку важливо вбезпечити себе фізично й емоційно від людей, які здаються вам небезпечними, оточувати себе тими, хто вас розуміє та приймає. Це допоможе підтримати себе й дати усвідомлення того, що з вами все гаразд. 

Чи варто зайнятися сексом неповнолітній дівчині з повнолітнім хлопцем, якщо ти не проти, але однаково відчуваєш тиск із боку партнера?

Секс не повинен бути небезпечним чи дискомфортним. Він має засновуватися на довірі й задоволенні. Тому якщо ви відчуваєте тиск із боку партнера/партнерки, варто поговорити про це з ними. Сексуальний акт завжди, без винятків, має відбуватися за власним бажанням, із розслабленістю та внутрішньою готовністю до цього.

Якщо такої готовності немає, є якісь дискомфортні відчуття, дуже важливо прислухатися до них. Партнер/партнерка можуть чинити емоційний тиск, інколи це не відбувається напряму. Починати секс під тиском, навіть найменшим, – уже не про ваше бажання. Це створюватиме напруження, а психіка буде сприймати це як насильство над тілом. Це призводить і до погіршення сексуального життя, оскільки буде менше задоволення, менше розслаблення й більше напруження в тілі. Так само це може негативно вплинути на ваші стосунки з тілом, бо його змушують до чогось, і з партнером/партнеркою, тому що між вами зменшується довіра і, як результат, стосунки руйнуються.

Як позбутися переконання, що низьке лібідо – це погано?

Насамперед варто розрізнити поняття низького лібідо та слабкої сексуальної конституції, оскільки їх часто плутають. Низьке лібідо залежить від зовнішніх і внутрішніх, зокрема й тілесних чинників, а статева конституція – це те, із чим ми народжуємося й на що не можемо вплинути. Тобто лібідо – це динамічне явище, що змінюється залежно від умов зовнішнього середовища чи нашого внутрішнього стану. Наприклад, воно може падати, коли ми втомлені чи знервовані, або якщо в нашому тілі відбуваються певні гормональні зміни. 

Слабка статева конституція – це умовна внутрішня сексуальна будова людини, те, на чому будується її сексуальний темперамент, бачення сексуального життя. Тому якщо ми говоримо саме про низьке лібідо, його можна підвищити відпочинком, розслабленням, комфортними для вас заняттями або проконсультуватися з лікарем у випадку гормональних збоїв. 

Якщо ж ми говоримо про слабку сексуальну конституцію, у такому випадку важливо попрацювати з цим переконанням, бо це частина вас, її потрібно прийняти. Завжди є можливість комунікувати з партнерами про вашу конституцію та створювати у вашому сексуальному житті певний баланс, що допоможе досягти задоволення і вам, і вашому партнеру/партнерці. 

Робота з цим переконанням – це насамперед психологічна робота, а також велика внутрішня праця. Низький рівень сексуального бажання – це варіант норми, тож у цьому немає жодної проблеми.

Як не соромитися бути оголеною перед партнером?

Насамперед варто поставити собі питання, через що саме ви соромитеся бути оголеною. Це можуть бути проблеми в стосунках із власним тілом, недостатня довіра до партнера/партнерки або ж навіть дискомфортні умови, у яких ви займаєтеся сексом.

Якщо говорити про найбільш поширені причини, то це відчуття сорому за власне тіло, і його важливо пропрацювати або самостійно, або з фахівцем-психологом. У цьому випадку виникає потреба прийняття власної тілесності. 

Також у цьому контексті важливою є робота з довірою та безпекою в стосунках, комунікація стосовно простору, де відбувається сексуальний акт. У будь-якій ситуації ми повертаємося до питання вагомості проговорення власних потреб і того, що для вас є зручним у сексі, з партнером чи партнеркою. Найважливіший крок – не переступати через себе, не чинити над собою насильство. Якщо в цей момент вам дискомфортно роздягатися, можна, наприклад, вступати в сексуальний контакт не повністю оголеною. Це потрібно для того, щоби дати собі час попрацювати над проблемою, що є зараз, і водночас не відчувати дискомфорту.

Як пережити абʼюзивні стосунки, де тебе ґвалтували?

Абʼюз у будь-якому випадку є недопустимим явищем, і людині, яка це пережила, важливо поступово відновлювати безпеку, починаючи з власного тіла й закінчуючи фокусом на оточенні. На цьому шляху ви будете збільшувати зону контролю та працювати над довірливими й безпечними стосунками з тілом та іншими людьми. Важливо робити це в супроводі психотерапевта, і це не дуже швидкий, але плідний шлях. 

Аб'юзивні стосунки самі по собі є травматичними й стають формою насильства, тому фахівці допоможуть визначити запити в межах цієї травми, які у вас виникли. Окрім цієї роботи, важливо давати собі більше безпеки, приділяти увагу собі, своєму тілу, середовищу, де ви перебуваєте, давати собі час і простір для всіх емоцій, які ви переживаєте, бо вони всі є адекватною реакцією на те, що сталося. 

Важливо памʼятати, що будь-який випадок абʼюзу над вами – це провина тільки кривдника. Щоб підтримати себе й усвідомити, що з вами все нормально, варто оточити себе безпечним колом людей, із якими вам комфортно комунікувати, які вислухають і допоможуть за потреби. Це також дає відчуття того, що ви не самі на цьому шляху.