СитуаціяКількість плюс-сайз моделей на подіумах різко впала. Що відбувається?

Закінчилися тижні мод осінь/зима 2023, які тривали майже два місяці в різних куточках планети. Окрім різноманітних модних і бʼюті-трендів, подіум відобразив ще одну тенденцію – відсутність різноманітності й інклюзивності тіл на презентаціях одягу відомих брендів, особливо лінійки High Fashion.

Розповідаємо, як змінилася репрезентативність тіл на подіумі і чому дедалі менше брендів залучають плюс-сайз моделей до своїх шоу. 

Як змінилася частка моделей плюс-сайз?

Цього сезону більшість люксових брендів не взяли до участі моделей плюс-сайз. Згідно з даними Vogue Business, загальна кількість моделей середнього чи великого розміру, які були залучені до участі в показах, зменшилася на 24%, як порівняти з попереднім сезоном.

Дедалі більше брендів узагалі заплющують очі на репрезентативність різних типажів жіночих тіл на своїх показах і надають перевагу хворобливо худорлявим моделям. Це помітила, зокрема, модна редакторка New York Times Ванесса Фрідман: «Навіть я не можу не помітити екстремальну худорлявість багатьох моделей на показі Джейсона Ву». Цей твіт зібрав багато негативних реакцій, начебто вона соромить природно худих людей. Та редакторка пізніше пояснила, що вона часто буває в колі худих людей і людей, які страждають від розладів харчової поведінки, і між ними є разюча різниця. Фрідман зазначила, що деякі моделі на шоу явно належали до другої категорії.

Лише 68 брендів з 219 включили у свій показ принаймні одну модель середнього й великого розміру, тимчасом як у минулому сезоні таких брендів було 90. Список люксових марок, які запросили на свій показ більше, ніж одну модель обох категорій, доволі короткий: Michael Kors, Coach, Dolce & Gabbana, Chanel, Alexander McQueen, Chloé й Nina Ricci. Найкращий результат показав Chanel, який залучив трьох моделей нестандартних для подіуму параметрів. Ця цифра є неймовірно низькою, адже в середньому під час модного шоу можна побачити від 50 до 75 образів.

Зазвичай на питання різноманітності й інклюзивності звертають увагу молоді дизайнери, які презентують свої колекції в Нью-Йорку чи Лондоні. Бренди з великим ім’ям надають перевагу моделям із класичними модними параметрами. Цього сезону найгірша ситуація була на Міланському тижні моди: лише 1,9% образів було презентовано моделями середнього й великого розмірів. Лондон лідирує зі своїми 7%, трошки менший відсоток має Нью-Йорк. У Парижі представили лише 3% моделей більших розмірів.

Інтерес дизайнерів до інклюзивності тіл коливається від сезону до сезону. Згідно зі звітом The Fashion Spot, на подіумах Тижня моди в Нью-Йорку весна/літо 2022 було представлено 48 моделей середнього й великого розмірів, тимчасом як у сезоні весна/літо 2021 їх було всього 6. Найкращий показник був у весняного сезону 2020 року, де 68 моделей плюс-сайз розміру брали участь у модних шоу.

Чому дедалі менше брендів залучають до своїх показів plus-size моделей?

Одна з причин зменшення інклюзивності тіл – це відсутність нових облич у категорії плюс-сайз. Більшість брендів запрошують одних і тих самих уже відомих моделей, як-от: Ешлі Грем чи Палома Ельсессер – з прийнятним для модного світу типажем фігури «пісочний годинник». Тому як тільки одна з моделей не зможе з’явитися на показі, її просто не буде ким замінити.

@ashleygraham

Наступною з причин може бути те, що більшість брендів залучали моделей з нестандартними формами тільки для того, щоб не нарватися на шквал критики з боку активістів і журналістів. Дедалі менше засобів масової інформації обговорюють репрезентативність жіночих тіл на сторінках глянцю чи подіуму, тому створюється враження, ніби ця тема вже не є релевантною.

«Мене дедалі більше турбує здоров’я й благополуччя моделей на подіумі й недостатня репрезентація різних типів тіла. Ще більше тривожить те, що, здається, нікого це не хвилює. Принаймні недостатньо, щоб щось з цим зробити», – розповідає фрилансерка Олівія Петтер у колонці для The Independent. Відомі дизайнери і їхні бренди перестали боятися суспільного осуду й повернулися до вже звичного формату.

Відразу ж виникає питання: а чи дійсно модна індустрія прагнула інклюзивності й різноманітності? Чи це просто був ще один маркетинговий хід, аби «відбілити» свою репутацію чи залучити нову аудиторію молодих людей, котрим важлива позиція бренда в соціально важливих темах? Після звістки про повернення шоу Victoriaʼs Secrets співачка Ліззо також задумалася над цим питанням. «Чи цінують генеральні директори цих компаній справжню інклюзивність? Або вони просто цінують гроші?» – прокоментувала вона у своєму Twitter.

Однією з причин також може бути ріст популярності Y2K естетики, яка передбачає носіння джинсів з низькою посадкою, кроп-топів і «голих» суконь. Дедалі більше дизайнерів черпають своє натхнення з трендів кінця 90-х – початку 2000-х, коли в моді був «героїновий шик», який зводив в ідеал краси екстремальну худорлявість. Плюс-сайз моделі майже не присутні в кампейнах брендів, які створюють одяг в цій естетиці.

Частина проблеми також полягає в тому, що модна індустрія хоче повернути тренд на розмір тіла, а не заохотити людей переосмислити естетику нульових, показати, що вона не визначається тілом і доступна для всіх розмірів. Ріст популярності препарату Ozempic, який використовують для швидкого схуднення, й операції з видалення буккального жиру з щік для чіткіших вилиць серед знаменитостей цьому лише підтвердження. Тому в деяких жінок може виникнути мивовільне бажання досягти відповідної фігури для улюбленої естетики й заплющити очі на інклюзивність чи різноманітність розмірів.

Ситуація не зовсім безнадійна. Активісти й інфлуенсери з різноманітними типажами тіл стають більш впізнаваними і їх дедалі частіше запрошують стати зірками обкладинок відомих глянцевих журналів, знятись у рекламних кампейнах модних брендів і навіть продефілювати на вже згаданому вище майбутньому показі Victoria’s Secrets.

Зміни відбуваються, але вони не масові й не швидкі. Інклюзивність і різноманітність мають бути не трендом, а активним прагненням до змін і щирим зацікавленням до теми.

Текст: Юлія Ващенко

Фото: instagram/palomija