СитуаціяТуреччина вийшла зі Стамбульської конвенції. Що це означає
Протести, реакція ЄС і США та позиція влади
Туреччина вийшла зі Стамбульської конвенції про запобігання та захист жінок від гендерно зумовленого насильства. Хоч це була перша країна, яка ратифікувала її у 2011 році. Указ президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана опублікували 20 березня.
В уряді країни запевняють, що вихід з угоди не вплине на захист прав жінок. Міністерка з питань сім’ї, праці й соціальних послуг Зехра Зумрут заявила, що права жінок захищені законодавством, особливо конституцією держави.
Вона також вважає, що правова система Туреччини «достатньо динамічна й сильна», щоби, за потреби, впровадити нові норми. Зумрут заявила, що насилля проти жінок є злочином проти людяності, і Туреччина буде рішуче боротися проти такого насилля за принципом «нульової толерантності».
Віцепрезидент Туреччини Фуат Октай написав у Twitter, що турецьке суспільство самостійно захищатиме права жінок у своїй країні. Він вважає, що задля цього не потрібно наслідувати інших. «Рішення полягає в наших традиціях і звичаях».
Причини виходу
Як повідомляє France24, за перегляд членства в угоді виступали деякі чиновники з партії Ердогана, орієнтованої на іслам. Вони вважали, що цей документ несумісний із консервативними цінностями Туреччини, оскільки начебто сприяє розлученням і підриває традиційну сім’ю.
Також вони стверджували, начебто Стамбульська конвенція «пропагує гомосексуальність», оскільки використовує такі поняття як «гендерна ідентичність» і «сексуальна орієнтація». Критики документу вважають це загрозою для турецьких сімей. Наразі в Туреччині зростає розпалювання ненависті: міністр внутрішніх справ назвав ЛГБТ-людей «збоченцями».
Реакція в Туреччині
Тисячі людей вийшли на протест в Туреччині після оголошення рішення вийти з конвенції під гаслом: «Відкличте рішення, імплементуйте договір». Представники жіночих організацій заявляють, що їхня багаторічна боротьба не може бути стерта в одну ніч. Протести відбулися в Стамбулі, Анкарі й Ізмірі.
Заступниця голови опозиційної Народно-республіканської партії (НРП) Гекче Гекчен заявила, що цей крок означає, що жінки й надалі «залишатимуться громадянами другого сорту і їх убиватимуть».
Правозахисна група «Жіноча коаліція Туреччини» прокоментувала вихід з угоди: «Очевидно, що таке рішення буде надалі заохочувати жіночих вбивць, переслідувачів, ґвалтівників».
Також правозахисні організації заявляють, що в Туреччині зростає рівень насильства та вбивств жінок, проте міністр внутрішніх справ назвав це «повною брехнею». Водночас, за даними правозахисників, у Туреччині лише 2020 році унаслідок домашнього насильства було вбито понад 300 жінок, переважно їхніми нинішніми або колишніми чоловіками чи партнерами, передає DW.
Критика виходу з конвенції
Генсекретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич заявила, що вихід Туреччини зі Стамбульської конвенції є «значним кроком назад» у боротьбі проти насильства щодо жінок. «Це компроментує захист жінок у Туреччині, у Європі та за її межами», – заявила вона. Пейчинович-Бурич наголосила, що Стамбульська конвенція вважається золотим стандартом у міжнародних зусиллях у боротьбі за захист жінок від насильства.
Рішення президента Туреччини розкритикували також голова дипломатії Європейського союзу Жозеп Боррель і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Жозеп Боррель заявив, що сподівається, що Туреччина найближчим часом знову приєднається до ЄС у захисті прав жінок і дівчат. Урсула фон дер Ляєн також закликала всіх підписантів конвенції ратифікувати документ.
Президент США Байден теж засудив рішення Туреччини й назвав його таким, що «глибоко розчаровує».
«Країни повинні працювати над посиленням і відновленням своїх зобов’язань щодо припинення насильства щодо жінок, а не виходити з міжнародних договорів, призначених для захисту жінок і притягнення до відповідальності аб’юзерів. Це бентежний крок назад для міжнародного руху за припинення насильства проти жінок у всьому світі», – йдеться в заяві Білого дому.
Що таке Стамбульська конвенція
Стамбульська конвенція – це міжнародна угода Ради Європи, метою якої є нульова толерантність до домашнього насильства. Вона також передбачає криміналізацію фізичного та сексуального насильства, примусового шлюбу, психологічного насильства, переслідування, примусових абортів і стерилізації.
Стамбульську конвенцію ратифікували у 34 країнах. Україна підписала документ у 2011 році, проте досі не ратифікувала його. Ратифікація Стамбульської конвенції вже другий рік поспіль є вимогою «Маршу Жінок». Про готовність внести відповідний законопроєкт на розгляд Верховної Ради уряд заявляв ще в липні 2020 року.
Раніше ми розповідали, чому важлива ратифікація Стамбульської конвенції та що вона передбачає.
Текст:
Софія Пилипюк
редакторка Wonderzine Україна
Фото:
Володимир Шуваєв для The Village Україна
Коментарі
Підписатись