СитуаціяЩо значить статус біженця і як легалізувати стосунки з країною, у якій знаходишся
Тимчасовий захист надається на 1 рік з можливістю його продовження
Сьогодні вже понад 1,5 мільйона українців виїхали за кордон. Ми часто чуємо, як цих людей називають «біженцями», проте хочемо наголосити, що в цьому випадку доречно вживати термін «вимушені переселенці».
Щоб пояснити, що таке статус біженця, у якому випадку він потрібен і як легалізувати стосунки з країною, у якій знаходишся, поговорили з експертами.
На запитання відповідають:
Що значить статус біженця
Біженці – це люди, що змушені тікати зі своїх держав через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань, що пов’язані з громадянством, расовою належністю, релігією, належністю до певної соціальної групи чи політичних поглядів, іншими причинами і які не можуть користуватися захистом своєї країни або не бажають користуватися цим захистом унаслідок побоювань.
Статус біженця наділяє іноземців або осіб без громадянства правом на притулок і захистом прав людини (право на працю, захист власності, право на судовий захист, право на освіту, податкові пільги, сприяння в підприємництві, право на соціальну допомогу тощо), проте всі ці права не є абсолютними й кожна країна-учасниця Конвенції про статус біженців від 28 липня 1951 року має свої обмеження та процедури для реалізації тих чи тих прав.
Зауважимо, що в кожного біженця є зобов’язання перед країною, у якій він знаходиться, згідно з якими, зокрема, він повинен дотримуватися законів і розпоряджень цієї країни, а також заходів, які застосовуються для підтримання громадського порядку, і ніщо не може виправдовувати певні переваги в статусі.
Надання тимчасового захисту (temporary protection згідно з Директивою Ради ЄС № 2001/55/EC від 20.07.2001 року) пов’язано з тортурами, збройними конфліктами чи загрозою смертної кари, масовим переселенням через пошук притулку. Навіть за відсутності закордонних паспортів, віз, дозволів іншого з батьків на виїзд дитини наразі українців пропускають через кордон задля надання тимчасового захисту.
Тому було ухвалене екстрене безпрецедентне Рішення ради Євросоюзу № 2022/382 від 04.03.2022 року про механізм захисту переселенців з України, які втекли від російської агресії шляхом надання тимчасового захисту. У самому рішенні міститься всього 4 статті з посиланням на Директиву Ради ЄС 2001/55/EC від 20.07.2001 року, що вже у 2001 році встановила мінімальні стандарти тимчасового захисту в разі масового напливу переміщених осіб. У зазначеній Директиві встановлені мінімальні права масово переміщених осіб, але кожна країна може їх поліпшити.
Як його отримати?
Кожна країна перебування матиме свої правила для отримання статусу біженця. Проте, враховуючи останнє ухвалене рішення, краще не отримувати статус біженців, а отримувати тимчасовий захист.
Згідно з рішенням Ради Європейського Союзу тимчасовий захист у країнах-членах ЄС (крім Данії) можуть отримати:
- громадяни України та члени їхніх сімей, які проживали в Україні до 24 лютого 2022 року;
- особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року (наприклад, мали посвідку на тимчасове / постійне проживання в Україні).
Окремо будуть розглядатися випадки, коли українці перетнули кордон до 24.02.2022 року з побоюванням агресії на території України.
Для підтвердження вищезазначених фактів українці мають надати документи, що підтверджують їхнє громадянство, сімейні зв’язки, документи, що підтверджують законні підстави для проживання на території України до 24.02.2022 року.
Тимчасовий захист надається на 1 рік з можливістю його продовження до 6 місяців протягом одного року. Рішення має загальний характер щодо всіх переселенців і не потребує окремих дій від особи, що шукає тимчасового захисту.
У якому випадку він потрібен?
Статус біженця потрібен для того, щоб у країні перебування легалізувати себе та після спливу дозволеного країною строку для в’їзду як турист (а саме користуючись цією можливістю (безвізом) мільйони українців виїхали зараз з України), не бути депортованим та отримати всі права, необхідні для продовження нормального життя.
Зауважимо, що для українців Рада ЄС ухвалила рішення № 2022/382 від 04.03.2022 року, яким визнала масове переміщення українців через воєнну агресію Російської Федерації й масове надання тимчасового захисту всім українцям, що проживали в Україні до 24 лютого 2022 року.
Тимчасовий захист не заважає визнанню статусу біженця відповідно до Женевської конвенції, як визначено в Директиві № 2001/55/EC, адже це різні речі – статус біженця й тимчасовий захист.
Проте отримати статус біженця та відповідні всі права, які йдуть у пакеті зі статусом, може бути дуже не просто, беручи до уваги досвід Сирії та напрацьовану практику судів, тому нам подарували особливий статус тимчасового захисту, щоб як можна швидше надати можливість українцям інтегруватись і почати нормальне життя.
Що цей статус дає?
У рішенні зазначається, що громадяни України як безвізові мандрівники мають право вільно пересуватися в межах Союзу після в’їзду на територію протягом 90 днів.
Під час цього періоду вони можуть обрати державу-член, у якій вони хочуть користуватися правами, пов’язаними з тимчасовим захистом, і приєднатися до своєї сім’ї та друзів у значних мережах діаспори, які зараз існують по всьому Європейському Союзу.
Після видачі дозволу на проживання в певній країні Європейського Союзу українці можуть користуватися наданими правами лише в країні, що видала дозвіл. Держави-члени надають дозвіл особам, які користуються тимчасовим захистом, на період, що не перевищує термін тимчасового захисту. Такі особи можуть бути найманими або займатися самозайнятою діяльністю відповідно до правил, що застосовуються до цієї професії. За Директивою 2001 року мають бути застосовані загальні закони, що діють у державах-членах щодо оплати праці, доступу до систем соціального страхування, пов’язаних із діяльністю за наймом чи самозайнятою особою, й інших умов найму.
Особам, що потребують тимчасового захисту, надається житло (зазвичай ліжко-місце), медичне обслуговування й харчування за умови неможливості самостійно себе забезпечити. Держави-члени надають особам віком до 18 років, які користуються тимчасовим захистом, доступ до системи освіти на тих самих умовах, що й громадянам держави-члена, що приймає.
Деталізація прав біженців, якщо є така потреба.
У кожній країні обсяг прав і гарантій біженців встановлюються національними актами. Проте в загальній конвенції про статус біженців, що ратифікована 144 країнами, закріплені такі права й гарантії:
- захист від вислання в країну переслідування;
- відсутність покарання за нелегальний в’їзд на територію договірної держави (це стосується перетину кордону, наявних документів для в’їзду / наявності чи відсутності війн);
- право на працю (надання умов для працевлаштування, проте в кожній державі таке право може по-різному реалізовуватися);
- право на житло. Звертаємо увагу, що не йдеться про окрему квартиру, але держава зобов’язується надати місце для сну й перебування біженцям;
- право на державну допомогу та підтримку; це може бути як фінансова підтримка, так і психологічна тощо;
- право на свободу пересування по території держави, що прийняла біженця;
- право на оформлення посвідчення особи та проїзних документів. Зазвичай для біженців оформлюються спеціальні проїзні квитки та посвідчення.
Чи можна його позбутися?
Підстави втрати тимчасового захисту в країнах ЄС:
- особа вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства, як це визначено в міжнародних документах, розроблених для забезпечення таких злочинів;
- особа вчинила серйозний неполітичний злочин за межами держави-члена прийому до того, як була допущена як особа, яка користується тимчасовим захистом;
- особа була визнаний винною в діях, що суперечать цілям і принципам ООН.
Також тимчасовий захист може бути припинений раніше за умови зникнення підстав його виникнення (агресії РФ), що приймається теж рішенням Ради ЄС.
Виїзд з країни-члену ЄС до України не передбачений в рішенні Ради ЄС від 4 березня 2022 року як окрема підстава втрати тимчасового захисту.
Підстави втрати статусу біженця так само регулюється внутрішнім законодавством. Однак за загальним правилом статус біженця втрачається, якщо особа:
- добровільно знову скористалася захистом держави, громадянином якої вона є (тобто повернулася в Україну);
- набула нового громадянства та користується захистом держави свого нового громадянства;
- добровільно знову влаштувалася в країні, яку вона залишила або за межами якої вона перебувала через побоювання щодо переслідувань;
- минулі обставини, за яких особа була визнана біженцем.
Чи можна зі статусом біженця повернутися до своєї країни або хоча б приїхати на якийсь час?
У Міжнародній конвенції зазначається неточна конструкція як причина втрати статусу біженця: добровільно знову влаштувалася в країні, яку вона залишила або за межами якої вона перебувала через побоювання щодо переслідувань.
В українському законодавстві серед причин чітко зазначено добровільне повернення до країни, яку вона залишила. У польському законодавстві серед причин втрати статусу – добровільне переселення в країну, яку залишив або залишився за межами якої через страх переслідувань. Проте чи буде розцінено державними органами інших країн тимчасовий виїзд до своєї країни переселення, наразі невідомо, і це покаже час та практика.
Як легалізувати стосунки з країною, у якій знаходишся?
Якщо ми говоримо про тимчасовий захист, під час перетину кордону треба надати документи, що підтверджують факти громадянства, родинних зв’язків та/або постійного проживання в Україні до запровадження воєнного стану.
Оформлювати сам тимчасовий захист не потрібно, його визнає Рада Євросоюзу у своєму рішенні, що й було зроблено 4 березня. Надалі держави, що приймали переселенців, мають надати дозвіл на проживання, що визначить, у якій саме країні ви можете користуватися правами тимчасового захисту (на житло, медичне обслуговування, освіту дітей тощо).
Окремо можна оформлювати статус біженця, проте ми радимо не поспішати із цим рішенням, адже тимчасовий захист надає вам достатні права та гарантії для існування в іноземній державі.
Оформлення посвідок на постійне проживання й подальша легалізація перебування за кордоном після спливу строку тимчасового захисту залежить від національного законодавства кожної країни й підлягає окремому висвітленню.
Фото: Smallable
Коментарі
Підписатись