Ситуація«Я не там, але мені важко зібратися». Як повернутися до роботи, якщо ви не в гарячих точках?

Надягніть кисневу маску спочатку на себе, а потім – на іншого

Потрібно розуміти, що ви не зможете допомогти іншим, якщо не впораєтеся спочатку зі своїм психологічним і фізичним станом. Щоб працювати чи волонтерити, вам потрібен ресурс, а його треба звідкись брати.

Багато хто, які перебувають не в епіцентрі подій, можуть відчувати, що вони не заслуговують нормально їсти, спати або приймати душ або робити інші активності, які їх наповнюють, але це не так. Це у вас просто говорить почуття провини вцілілого, з яким варто боротися. Дозвольте собі нормально доглядати за своїм тілом і робити щось хороше. Не соромтеся переживати добрі моменти, сміятися, гуляти, почитати книгу, дивитися на щось гарне, зустрітись із друзями. Тоді це стане вам опорою, щоб потім стати комусь корисним.

Забудьте про достатньо й недостатньо

Нині зі складними переживаннями можуть стикатися всі українці: і ті, хто на сході, і ті, хто на заході, і ті, хто виїхав із країни зараз або вже давно. У багатьох близькі залишаються в гарячих точках, та й взагалі боляче дивитися на фото та відео того, як руйнують твою Батьківщину.

Водночас багатьом здається, що вони не мають права бути сумними, якщо їм не так погано, як тим, що сидять під пострілами. Але це не так: усі мають право почуватися погано. Якщо ви намагатиметеся вдавати, що не відчуваєте негативних емоцій, це не означає, що цих емоцій зовсім немає. Вам буде навіть складніше, якщо витрачатимете так багато ресурсу на те, щоб придушити свої відчуття.

Саме тому, навіть якщо ви не в гарячих точках, то навряд чи зможете повернутися до того темпу життя та рівня продуктивності, який був до початку війни, це нормальна реакція на такі події. Отож, не звинувачуйте себе, що робите недостатньо, не будьте такими вимогливими до себе. Ви робите стільки, скільки вам зараз максимально дозволяють психіка й обставини.

Помічайте щось хороше

Під час роботи з тілесними симптомами буває таке, що в нас болить рука, але ми так концентруємося на нашому болі, що нам здається, ніби болить усе тіло. Звісно, це навряд чи приведе до чогось хорошого, і треба помічати, що в мене, наприклад, не болить нога чи інша рука.

Зараз так само й з новинами та безпекою, яка панує навколо вас, якщо ви не в гарячих точках. Озирніться навколо себе та помітьте те, що не зруйноване, і тих, хто досі залишається з вами.

Робіть паузи в читанні новин

Це нормальна реакція на події, якщо ви зараз не може відірватися від новин. Зараз насправді будь-яка реакція нормальна. Та перерви в читанні новин обов’язково потрібно робити, насамперед заради себе. Зараз ширяться багато всіляких непідтверджених фактів, прогнозів на майбутнє та нових страхів, які змушують нас переживати те, чого ще не сталося, так, ніби все відбувається тут і сьогодні. Потрібно іноді відволікатися на щось ще та повертатися в зараз, у ваше середовище, де ще безпечно.

Проте, якщо російська армія вже біля вашого населеного пункту, то повністю відмовлятися від страху та новин не варто. Вони існують спеціально, щоб зберегти ваше життя.

Думайте про хороший час після війни

Думки про світле майбутнє після війни дають надію, віру та розуміння, заради чого ви зараз намагаєтеся працювати далі. Подумайте, що ви зробите першим після закінчення війни або повернення додому, з ким будете обійматися, у які улюблені кав’ярні підете, куди поїдете подорожувати по Україні, як довго будете гуляти вільними мирними вулицями.

Складіть собі розпорядок

Зараз у багатьох з нас зникло відчуття контролю над ситуацією та стабільності. Багато хто перестав робити звичні речі. Розпорядок дня або поступове відновлення якихось звичних дій допоможе ці відчуття повернути та краще зосередитися на роботі. Ви можете запланувати, що в якийсь день ви зустрічаєтеся з колегами або друзями у Zoom, зранку п’єте каву або чай, виділяєте на прогулянку один і той самий час удень тощо.