ПодорожЧим зайнятися в Дніпрі. Гід містом від артменеджерки та фотографки Віти Попової

Історичний музей

Історичний музей – перлина Дніпра та перше місце, яке ви маєте відвідати. Інтернет багато каже про формування музею та його колекції чоловіками, але все, що ви побачите, створено зусиллями директорки – Агрипини Ватченко. За її ініціативи в 1976-ому році місто отримало музей, що за своєю архітектурою, дизайном та експозиційними рішеннями вражає новаторством, вишуканістю та стилем і нині. Раніше дуже любила сховатися тут від міської метушні серед запиленої історії.

Сама будівля складається з двох частин – історичної та нового корпусу в стилі бруталізму. Усередині дев’ять зал, що розповідають про історію регіону від племінного строю до космічної сучасності (так було в 1976-му, наразі космічна історія винесена в окремий центр аерокосмічної освіти молоді). У цій самій будівлі з іншого входу на вас ще чекатиме осучаснена мультимедійна діорама «Битва за Дніпро», присвячена подіям Другої світової. Скористайтеся квитком вихідного дня та відвідайте ще невеличкий мальовничий будинок-садибу історика Дмитра Яворницького, він зовсім поруч.

Центр сучасної культури в Дніпрі (DCCC)

Досить інстаграмний майданчик розташований в історичній будівлі 19 століття: червона цегла, потужні атланти, білі галерейні простори, помпезні мармурові сходи, а незабаром відкриється дивовижна блакитна бальна зала.

Парасольковий тип організації зібрав у своїх стінах молоді та дипломатичні культурні ініціативи міста: тут можна відвідати виставку сучасного мистецтва в галереї «Артсвіт», лекцію, фестиваль, концерт чи кінопоказ від команди «Культура медіальна», воркшоп чи майстер-клас у Ksi Prostir і навіть повчити французьку в «Альянс Франсез». Будьте обережні та терплячі: і всередині, і навколо наразі йдуть ремонтно-будівельні роботи. Проте це не має вас зупиняти від нових знань, вражень і світлин.

Готель «Жовтневий»

Секретне місце особисто від мене. Його історія вкрита суцільною таємницею, у 1969 році він створювався для політичної верхівки та не мав ні вивіски, ні офіційної назви до кінця 80-х. Найкраще приходити біля обіду в сонячну погоду, бо саме в промінні сонця ви зловите найяскравіше враження від флористичних абстрактних вітражів, розташованих усередині. А ще тут можна влаштувати фотосесію в стилі радянського шику – усі інтер’єри дбайливо збережені.

Район парку Шевченка та Монастирський острів

Останнім часом у місті більшає місць для прогулянок. Ще в нульових з’явився Катеринославський бульвар, у народі скорочено ЕБ (Екатеринославский бульвар, здебільшого місто російськомовне). Зараз він отримав продовження, яке увінчали величезною скульптурою братів Зігура – «Атлант».

Неподалік – варта вашої уваги новостворена пішохідна зона вулиці Короленко. Моя улюблена – це пішохідка вулиці Яворницького перед входом у парк Шевченка (не плутати з проспектом). Білосніжний бетон і світлий декор, молоді дуби через кожні два метри, зелені кущі та різноманітні трави оздоблюють невеличкі тераси, сучасна скульптура з дзеркальною поверхнею, фонтани з питною водою, ігровими зонами для дітей і дорослих – гарно, затишно, інтерактивно.

Далі будуйте маршрут через головну колонаду парку Шевченка, зупиніться на обід у місці з ізраїльською кухнею «Шо почем». Узагалі, там досить багато класних ресторанів. Потім ідіть на головну алею парку, щоб вийти до оглядового майданчика, за ним місток до Монастирського острова. Там опціонально: лівіше від Тараса Григоровича можна спуститися за церкву до скель і прогулятися вздовж води зеленою зоною; правіше через зону атракціонів – сісти на оглядове колесо. І обов’язково, якщо ви вже тут, – дійти до акваріума. Обіцяю космічні враження – на стінах мерехтить оздоблення, як зоряне небо, а риби створюють враження невагомості.

Яхт-клуб «Січ»

Унікальна паркова зона розташована на околиці зразкового радянського житлового масиву «Перемога». Посеред дніпрових вод разом із вами будуть вільно гуляти гуси та декоративні півні, кричати та затишно влаштовуватися на верхівках дерев павичі, а нутрії з їхньою мокрою шорсткою безсоромно вимагатимуть у ваших ніг їжу.

З доріжок клубу відкриваються краєвиди на яхти, що грайливо гойдаються на хвилях в очікуванні власників. Труби Придніпровської ТЕС повертають до реальності великого промислового міста, а водні пейзажі захоплюють своїм масштабом. У сезон діють усі можливі розваги на воді. Для себе можна взяти келих вина або каву, дітям – морозиво, а тваринкам – спеціальний корм, бо ми пам’ятаємо: крихтами хліба годувати нікого не варто.

Вітражі та мозаїки

Тут доведеться мандрувати містом, бо художні твори розкидані різними районами й установами. Топові взірці – це робота 1982 року Ернеста Коткова «Палаючий метеорит» біля закинутого льодового палацу – об’ємно-просторова фігура оздоблена мозаїкою з металевих елементів і смальти.

Усередині сірої коробки південного вокзалу ховається монументальна робота Леоніда Тальського та Романа Шустермана, що прославляє працю металургів, інженерів і вчених. Вони також автори роботи на фасаді спортивного комплексу «Славутич», присвяченої спорту.

Трохи важче за рівнем доступності через охорону та вахтерів, що тільки додає атрактивності дослідженню міста, – масштабний вітраж у другому корпусі медичної академії на Соборній площі та кольорове оздоблення всередині технікуму зварювання та електротехніки.

Готель «Дніпропетровськ»

Модерністська будівля на набережній із помітною вивіскою на даху. Заходьте й одразу підіймайтеся на 10 поверх (це не заборонено). У лобі на кожному поверсі є виходи на балкони, з яких відкривається краєвид на річку, набережну від привида готелю «Парус» до Монастирського острова, на лівий берег із сонцем Олафура Еллісона та барвисто підсвіченими у вечорі металургійними трубами.

Окрім краєвиду, готель варто відвідати через вітражі на кожному поверсі, трохи кічу й автентичне кафе на другому поверсі з олів’є та пельменями.

«Менора»

Піднімемося ще вище – оглядова тераса на 18-му поверсі культурно-ділового єврейського центру «Менора». Тут буде трохи витрат і менеджменту, адже це можливо лише за попереднім записом та у форматі екскурсії, але разом із тим – неймовірний краєвид на місто з висоти пташиного польоту. Тут також можна скуштувати кошерну їжу, відвідати Музей «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» та синагогу «Золотая Роза», що трохи імітує стилістику Маріо Ботте. Пам’ятайте про повагу та дотримуйтеся зазначених правил. Не забувайте – під час шабату єврейський світ завмирає.

Застосунок Way me

Це альтернативний гід від місцевих у вашій кишені. Way me вигадали в Дніпрі: просто встановлюєте застосунок, надягаєте навушники – й уперед за готовим маршрутом.

«Адмірал Нельсон»

Для сильних духом любительок автентики є він – «Адмірал Нельсон». Мрію замовити катер і зійти на причал цього закладу під палкі звуки караоке до столика, де на мене вже чекатиме чарівна сковорідка ікри під картоплею, рибка та салат із капусточки – ага, так можна. Заклад розташований у Придніпровську, колись це було окреме містечко, збудоване навколо ТЕС, на самісінькому березі. Власне, це дебаркадер із причалом, місцевим колоритом і затишком серед дніпрових вод, де на іншому березі видніються кручі, на яких колись стояла Козацька фортеця. Як виявилося, є в Дніпра свій специфічний продукт – це просолення з річкової риби, яке можна знайти лише тут. Столик і певні позиції з меню варто бронювати завчасно.

За останні роки в Дніпрі значно зросла кількість цікавих, якісних, смачних і затишних кав’ярень, ресторанів і барів. Їх можна розділяти за призначенням: по каву та сніданки завітайте до High Hill, «Об’єкт» чи Homie, на обід – до Moderna чи «Кастрюлька утюга варит рис», а на вечерю залиште «Ринкові відносини».

Моє улюблене солодке – банановий пудинг у DOUBLEDECKER. Ще варіант – пройтися кухнями світу: грузинські хачапурі з хінкалі – «Пурі швані» та «Мамою Клянуся», узбецькі плов і шурпа – у «Плов хочу», це одне з небагатьох гідних місць на виїзді з міста. Єврейський фалафель – до MOSHE, азійські боули, локшина й інші дивні для мене страви – до Black Sheep і «Мяо», а пізнавати в’єтнамську кухню можна в Hansik. Класичну італійську пасту можна знайти в Giannivino. Цей список об’ємний і невичерпний. Смачного.

Гарно провести ніч можна біля Троїцького собору в барі «Смена»: чарівні хлопці та незвичайні коктейлі. Опісля йдемо до Old Pal Bar, кілька знімків і знову на коктейлі. Обов’язково зазирніть до 19/20 та завершимо день, танцюючи в барі «Скромний», або Twins. Для тих, хто любить пиво – не оминіть «Кеди Искусствоведа», на келих сухого – мерщій до «Виновника», підвищувати градус настоянками – до «Першої п’яльні».