ПсихологіяЩо таке ПТСР і як допомогти людині, у якої його діагностували
Пояснює психотерапевтка
Стресові події, такі як війни, теракти, зґвалтування можуть призвести до посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Також тригером для ПТСР може стати смерть близької людини, емоційне насильство, переживання сильного страху або якщо людині загрожувала смерть.
ПТСР зазвичай асоціюється з чоловіками, які пережили бойові дії. Проте, за даними Американської асоціації психологів, жінки вдвічі частіше страждають на ПТСР, ніж чоловіки. Розлад розвивається у 4% чоловіків і 10% жінок, які пережили травму. Також жінки мають більшу тривалість посттравматичних симптомів і виявляють більшу чутливість до подразників, які нагадують їм про травму.
У середньому у близько 25% людей, які пережили загрозу життю або насилля, розвивається посттравматичний стресовий розлад. Їхнє самопочуття може обертатися навколо їхніх симптомів, які включають кошмари, спогади, нав’язливі думки, порушення настрою чи когнітивних здібностей, підвищену пильність і дратівливість. Скільки українців і українок можуть постраждати від синдрому ПТСР, ще невідомо, адже синдром проявляється через три й більше місяців після пережитих травмувальних подій. Проте психологи відзначають, що вже отримують багато запитів із симптомами, які підтверджують посттравматичний розлад, – як у жінок, так і в чоловіків.
Під час війни кожен/кожна із нас більшою чи меншою мірою перебуває в зоні ризику, переживає травматичні події. Важливо вчасно навчитися розуміти симптоми посттравматичного стресового розладу, щоб допомогти собі або своїм близьким. Разом з ООН Жінки ми поговорили з психотерапевткою SafeWomenHUB Наталією Мирошніченко про те, за яких умов виникає ПТСР, чи всі люди, які пережили травмувальні події, будуть мати цей синдром і як бути, якщо ваша близька людина страждає на посттравматичний стресовий розлад.
Матеріал створено в партнерстві з ООН Жінки в Україні та за підтримки уряду Швеції. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Трансформаційні підходи для досягнення гендерної рівності в Україні».
Чи всі люди, які пережили травму, мають ПТСР
У людини, яка переживає або пережила травматичні події, гостра стадія стресу триває від місяця до трьох, після чого, може з’явитися посттравматичний стресовий розлад. У дослідженні українського Інституту психології ім. Г.С. Костюка зазначено, що 30% людей після пережитих стресових подій стикаються з ПТСР, з яких 20% залишаються в посттравматичному стані та потребують глибокої психотерапевтичної роботи. Чи потрапить людина в ПТСР, чи ні – залежить від стресостійкості, так званої резильєнтності. Також на це впливає середовище, у якому перебуває людина, досвід уміння впоратися з тими чи іншими стресовими чинниками.
Деякі дослідження показують, що посттравматичний стресовий розлад виникає, коли хімічні речовини в мозку порушуються внаслідок екстремальної реакції на стрес. Наприклад, високий рівень адреналіну може призвести до того, що спогади про подію залишаються надзвичайно сильними та реальними для людини. Крім того, травма в молодшому віці може викликати гіперактивність мозку, що призводить до більш чутливих реакцій на стрес.
Чинники ризику, які можуть підвищити ймовірність розвитку ПТСР:
- Попередня історія або сімейна історія психічних захворювань
- Історія зловживання психоактивними речовинами
- Людина отримала травму під час нападу
- Бачила пораненого або вбитого
- Додатковий стрес у зв’язку з втратою, наприклад, коханої людини.
Також багато залежить від того, чи є в людини певні внутрішні опори. Наприклад, віра, пошук сенсів, здатність ставити собі запитання: а для чого мені ці події, як вони можуть змінити мене. У людей, які вміють ставити собі запитання й аналізувати відповіді, ПТСР трапляється рідше.
В контексті повномасштабної війни в Україні ПТСР часто виявляють у тих, хто вимушено виїхав за кордон. Здавалося б, вони в безпеці, а проте їхній стрес теж може бути дуже сильним. В Україні ми вже адаптувалися до сирен, сховищ, до воєнних реалій, а в людей, які виїхали, стресовий поріг набагато вищий, бо вони постійно тривожаться: а як там мої друзі, рідні, близькі, будинок. Також сюди підключається синдром провини вцілілого. Тому ПТСР – це не лише про безпосередньо пережиту травматичну подію, це ще і про постійну тривогу, і сильне емоційне напруження, яке загострюється у зв’язку з необхідністю облаштування у новому місці та складністю спрогнозувати майбутнє.
Симптоми посттравматичного стресового розладу
ПТСР – це стан, який змушує людину знову та знову переживати травматичну подію. Відтворення події може бути настільки реальним, що здається, ніби це сталося щойно. Для того, щоб людині поставили діагноз посттравматичного стресового розладу, вона повинна мати деякі з наведених нижче симптомів принаймні протягом одного місяця:
«Флешбеки», або ж мимовільні рецидивні спогади. У ці моменти людина переживає свій досвід наново, зазвичай дуже яскраво. «Флешбек» – не лише сильна емоція, але і потужна реакція всього тіла. У цьому стані можна повністю поринути в лячний спогад або відчути тільки його «уламки» – наприклад, почути звуки або відчути неприємний запах. Епізоди минулого можуть повертатися й у вигляді нічних кошмарів.
Уникнення. Будь-які способи уникнути страшних спогадів і думок про події, що травмують. Людина відмовляється від деяких занять чи віддаляється від знайомих, які б нагадували про минуле. Вона може опиратися говорити про те, що трапилося, або про те, що вона відчуває з цього приводу.
Підвищена пильність і фонове відчуття загрози. Цей стан змушує людину постійно перевіряти обставини, у яких вона перебуває; тому лікарі застосовують спеціальні опитувальники, щоб не переплутати посттравматичний синдром з обсесивно-компульсивним розладом.
Зміни збудження та реактивності. Збудження та реактивні симптоми можуть включати дратівливість і спалахи гніву. Людина може поводитися необачно або саморуйнівно, легко лякається, має проблеми з концентрацією уваги.
Нав’язливі думки. Людина постійно відчуває страх, гнів чи провину та майже не здатна відчувати радість. Це може супроводжуватися «автоматичними» негативними думками, наприклад, «світ залишається вкрай небезпечним» і «нікому не можна довіряти». З’являється депресивний стан.
Чи є різниця між симптомами ПТСР у чоловіків і жінок
Психіатри погоджуються, що жінки іноді можуть переживати ПТСР інакше, ніж чоловіки. Крім перелічених вище симптомів, які притаманні обом статям, жінки з посттравматичним стресовим розладом частіше відчувають депресію та тривогу, а також їм складніше справлятися зі своїми емоціями. Жінки частіше зазнають емоційного насильства (13,1%, у порівнянні із 7,6% чоловіків), сексуального насильства (24,7%, у порівняннні із 16% чоловіків). Крім того, у більшості жінок після зґвалтування з’являється неприйняття свого тіла та почуття провини.
Багато жінок, які постраждали від ПТСР, не усвідомлюють, що в них є розлад. Найчастіше це відбувається тому, що вони часто інтерналізуються, тобто замість того, щоб шукати відповіді в обставинах або визнати акт насильства, вони припускають, що з ними щось не так. Це може призвести до того, що жінки уникатимуть звертатися за допомогою до психотерапевта.
Що відбувається з організмом людини, яка страждає на ПТСР
У людини, яка переживає ПТСР, відбувається вплив на всі сфери життя, їй може бути важко контактувати із сім’єю, дітьми, складно ввійти в діалог. У звичному житті в людей є інстинктивні реакції на стрес «бий-біжи-замри», коли залучені гормони: кортизол, адреналін, норадреналін. За нормальних умов ці гормони швидко вивільняються з організму, десь протягом години, а в людей із ПТСР адреналіновий пік може бути дуже тривалим, до доби, спостерігається сильне виснаження нервової системи. Людині важко мислити, вона забуває великі шматки життя або подій. Забувається те, що відбувається в теперішній реальності, коли людина вже в безпеці, проте добре пам’ятаються минулі травматичні події.
Також ПТСР підвищує можливість розвитку багатьох захворювань. Це хвороби серця та судин, проблеми зі шлунком і кишківником. Паралельно з ПТСР часом розвиваються інші розлади психіки, особливо депресія чи тривожні розлади. Нерідко люди, які постраждали від посттравматичного стресу, зловживають алкоголем і загалом будь-якими речовинами, що викликають залежність. До того ж, уникаючи нагадувань про минуле, людина може згодом піти у практично повну соціальну ізоляцію.
Як виявляють розлад
Багато симптомів ПТСР можуть бути характерними для інших розладів психіки, наприклад, для обсесивно-компульсивного розладу або генералізованого тривожного розладу. Лікар-психіатр ставить діагноз, враховуючи всі ці чинники. Як і у випадках з іншими ментальними розладами, фахівці орієнтуються насамперед на суб’єктивні відчуття пацієнта.
Щоби правильно діагностувати розлад та оцінити стан пацієнта, лікарі застосовують цілий комплекс методів. Найважливіше в дослідженнях – це опитувальні листи про симптоми ПТСР та інші ментальні розлади, які пацієнт міг помітити в себе. Наприклад, наскільки часто протягом останнього місяця людина стикалася зі снами-кошмарами, які повторюються, запитують про спалахи гніву, труднощі з концентрацією, певні фізичні реакції під час згадки події (прискорене серцебиття, сильне потіння). Окремо оцінюють якість сну.
Як лікують ПТСР
Посттравматичний розлад підлягає лікуванню. Його можна або повністю вилікувати, або значно зменшити симптоми, щоб вони не впливали на життя.
Насамперед використовують психотерапію. Гарно себе зарекомендував метод когнітивно-поведінкової терапії, який допомагає послабити реакцію на лячні стимули, щоб не виснажувати й так вразливу психіку пацієнтів. Також із синдромом працюють за допомогою методу експозиції, коли терапевт допомагає пацієнтові наблизитися до лячних спогадів, щоби послабити зв’язок між стимулами та реакцією на них. Це можна робити поступово, згодом вибираючи дедалі більше схожі на реальність образи.
На те саме завдання спрямований метод десенсибілізації та роботи з рухом очей (ДПДГ). Прихильники цієї методики переконані, що певні рухи очей, що нагадують ті, що відбуваються уві сні, допомагають «переживати» травматичні спогади та позбавляти їхньої сили. Іноді ефект психотерапії підтримують ліками: чи потрібні вони конкретним пацієнт(к)ам, чи ні, вирішує психіатр.
Що робити, якщо в когось із ваших рідних діагностували ПТСР
Люди з посттравматичним стресовим розладом часом віддаляються від родини та друзів. Вони можуть відчувати сором, не хочуть обтяжувати інших або думають, що інші люди не зрозуміють, через що вони проходять. Хоча важливо поважати межі близької людини, ваш комфорт і підтримка можуть допомогти їй подолати почуття безпорадності, горя та відчаю. Насправді особиста підтримка з боку близьких і рідних є одним із найважливіших чинників відновлення.
- Утримайтесь від знецінення людини, постарайтеся зрозуміти, що це захворювання, яке має пройти певні етапи. Добре, якщо потерпіла людина звернулася до психолога/-ині, який/яка паралельно може працювати з членами сім’ї, щоб допомогти людині вийти з цього стану.
- Уникайте вмикання іграшок, рингтонів, які за звуком нагадують травматичну подію, як-от постріл чи звук затвора зброї, і можуть викликати флешбек.
- Утримайтеся від примусу людини говорити. Людям із посттравматичним стресовим розладом може бути дуже важко розповідати про свій травматичний досвід. Для деяких це може навіть погіршити самопочуття. Натомість дайте їм зрозуміти, що ви готові вислухати їх, коли вони хочуть поговорити, або просто погуляти, коли вони цього не хочуть.
- Робіть звичайні буденні речі зі своєю близькою людиною, речі, які не мають нічого спільного з посттравматичним стресовим розладом або травматичним досвідом. Заохочуйте її шукати друзів, займатися хобі, яке приносить задоволення, брати участь у ритмічних вправах, як-от ходьба, біг, плавання.
- Наберіться терпіння. Відновлення – це процес, який вимагає часу та часто включає невдачі. Головне – підтримувати кохану людину.
- Ознайомтеся з ПТСР. Що більше ви знаєте про симптоми, наслідки та варіанти лікування, то краще ви будете готові допомогти своїй близькій людині, зрозуміти, через що вона проходить, і тримати ситуацію в перспективі.
- Коли людина насмілиться говорити, може трапитися так, що вона захоче говорити про травматичну подію знову та знову. Це частина процесу загоєння травми, тому уникайте спокуси сказати: «Припинити повторювати минуле та рухайся далі». Натомість запропонуйте поговорити стільки разів, скільки їй потрібно.
- Говоріть про майбутнє та будуйте плани. Це може допомогти протистояти поширеній думці людей із посттравматичним стресовим розладом, що їхнє майбутнє приречене.
Куди звернутися, якщо ви спостерігаєте в себе симптоми, схожі на ПТСР
Самостійно ставити собі діагноз посттравматичного стресового розладу не варто, цим має займатися спеціаліст, спираючись на доказові методики. Якщо ви протягом місяця спостерігаєте в себе симптоми, про які ми писали вище, можете звернутися до служб психологічної допомоги. На таких платформах вам нададуть професійну консультацію та за потреби направлять до психіатра, який зможе діагностувати розлад, якщо такий є. Зараз в Україні працюють безоплатні сервіси психологічної допомоги та гарячі лінії:
- Цілодобова Лінія Психологічної Допомоги 0 800 333 161
- Національна гаряча лінія для дітей і молоді 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних)
- Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендернійї дискримінації 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних)
- Платформа безоплатної психосоціальної допомоги для жінок і підлітків SafeWomenHUB
- Безкоштовна психологічна допомога жінкам і ЛГБТ-людям
«ЇЇ підтримка»
- Центр психологічного консультування та травмотерапії Open Doors («Відкриті двері»)
- Онлайн-платформа «Розкажи мені»
Текст:
Анна Хаєцька
Ілюстрації:
Олеся Ковальчук
Коментарі
Підписатись