ПсихологіяЄ питання: що варто знати про ЛГБТК+ френдлі психотерапію?
Та чому не всі терапевти розуміють, як працювати з ЛГБТК+ клієнтами
Здавалося, психологи та психотерапевти до всіх своїх клієнтів мають ставитися неупереджено. Та досить часто можна побачити, що деякі зі спеціалістів серед своїх компетенцій наголошують на своєму позитивному ставленні до ЛГБТК+ спільноти, а деякі ні. А клієнти, зі свого боку, часто пишуть у запитах «Шукаю психотерапевта ЛГБТ-френдлі».
Ми запитали психологиню платформи «ЇЇ підтримка» Марину Банделюк, чому досі існує таке уточнення й про що воно може говорити. Та дізналися, чи може професійний психотерапевт бути не «френдлі» до когось із потенційних клієнтів? Якими етичними й професійними принципами має керуватися спеціаліст у роботі з представниками ЛГБТК+ комʼюніті і якими компетенціями має володіти? І як знайти свого «френдлі»-терапевта?
Текст: Олександра Мельник
Ми створили цей матеріал за підтримки наших читачів
Які етичні принципи важливі в роботі психотерапевта?
Є кілька основних принципів, яких за етичним кодексом варто дотримуватись усім психотерапевтам незалежно від підходу, у якому вони працюють.
Конфіденційність означає, що терапевт не передає деталі інформації про те, що відбувається на сесіях, стороннім людям. Проте це правило має два винятки. Перший, коли терапевт дізнається про конкретні плани, які можуть загрожувати життю й здоров’ю будь-кого. У цьому випадку терапевт має право порушити конфіденційність і звернутися до відповідних правоохоронних органів.
Другий виняток – робота терапевта з супервізором. Але в цьому випадку деталі щодо імені клієнта, його місця проживання й інші дані, за якими можна ідентифікувати особу, змінюють, щоб уникнути впізнаваності.
Терапевт не порушує кордонів. Взаємодія в межах психотерапії чітко визначена, і все, що виходить за її межі: романтичні й дружні стосунки, зустрічі на каву, обмін подарунками з клієнтом і тому подібне – не є нормою.
Крім того, терапевт не повинен давати поради й натякати, як було би правильно вчинити в конкретному випадку. Коли терапевт дає пораду клієнту, він цим самим бере відповідальність за результати терапії на себе. Це суперечить основним принципам, оскільки клієнт у процесі терапії вчиться діяти незалежно від інших й ухвалювати рішення самостійно.
Звичайно, неприпустимими є емоційне й психологічне насильство, пряма оцінка вчинків клієнта, усілякі маніпуляції й директивність. Етичний терапевт із повагою ставиться до поглядів клієнта й не має навʼязувати свої. Дискримінація на основі будь-якої ознаки суперечить етиці психотерапії.
Чи може професійний психотерапевт бути не «ЛГБТК+ френдлі»?
Навчання психотерапії не робить людину автоматично толерантною. Тому не всі психотерапевти ЛГБТК+ френдлі. У деяких терапевтів існують негативні переконання щодо ЛГБТК+ клієнтів, деякі просто не мають досвіду роботи з ними. Деякі можуть не цілком розуміти, який сенс включає в себе ця абревіатура, і бути толерантними до гомосексуальних клієнтів, але водночас трансфобними. Крім того, це може бути пов'язано з релігійними переконаннями терапевта.
На жаль, з огляду на ставлення певної частини населення України до ЛГБТК+ спільноти ймовірність того, що психотерапевт може бути не френдлі, є досить значна.
Тому під час пошуку психотерапевта клієнт може спиратися на відгуки знайомих або ж шукати саме тих психотерапевтів, які самі визначають себе як ЛГБТК+ френдлі.
Чому спеціалісти досі зазначають свою позицію щодо представників ЛГБТК+ спільноти?
Через досі присутню проблему стигматизації гомосексуальних стосунків з боку певної частини суспільства запити до психотерапевтів у представників ЛГБТК+ мають свої особливості, які вимагають толерантності й повного розуміння проблеми від спеціаліста.
Згідно з дослідженнями ЛГБТК+ люди частіше стикаються з депресією, суїцидальними думками, селфхармом, труднощами із самооцінкою. Тому професійна підтримка дуже важлива. Але водночас людині буває складно звернутися по допомогу, тому що немає впевненості в тому, що терапевт зможе зрозуміти й прийняти труднощі, з якими стикається клієнт. Крім того, часто ЛГБТК+ люди мають досвід упередженого ставлення й стигматизації в минулому.
Іноді проблеми ЛГБТК+ клієнтів пов’язані з внутрішньою гомофобією. Тобто засвоєним від суспільства негативним ставленням до гомосексуальних людей. Прикладом такої внутрішньої гомофобії може бути імітація життя гетеросексуальної людини. Доводиться приховувати свої стосунки від колег, родичів чи друзів, тому дуже страшно бути неприйнятим. Або сама людина вважає себе недостойною для нормального життя через свою гомосексуальність і відмовляє собі у звичних для гетеросексуальних, цисгендерних людей речах і життєвих сценаріях.
Представники ЛГБТК+ спільноти знають, що частина суспільства негативно ставиться до них і їхнього способу життя. Будь-який представник ЛГБТК+ так чи так може повʼязувати таке ставлення конкретно із собою, і ці почуття на несвідомому рівні можуть спричинити певний дискомфорт. Важливо, щоб терапевт допомагав виявляти ці почуття й допомагав клієнту побачити, що вони пов’язані з негативним уявленням суспільства про сексуальну орієнтацію чи гендер.
Якщо людина має досвід дискримінації, терапевт має бути особливо уважним до формулювань. Стежити за тим, щоб лексика була коректною. Важливо працювати над усвідомленням і вираженням почуттів людини, яка звернулася по допомогу. На цьому етапі терапії через нереалізовані потреби в людини може вивільнитись утриманий внутрішній гнів і біль. Також у процесі психотерапії людина може відчувати провину, сором. Тому спеціалісту потрібно знати, як допомогти людині подолати ці почуття. Адже є ймовірність того, що в процесі внутрішньої боротьби подібні переживання можуть призвести до аутоагресії – селфхарму, вживання алкоголю або наркотичних речовин, небезпечної поведінки, незахищеного сексу тощо.
У роботі з терапевтом важливо дослідити питання ідентичності, обговорити, що конкретно для людини означає визнання своєї орієнтації або ідентичності. Як це визнання вплине на його життя, соціальні зв’язки, системи цінностей. У такому разі спеціалісту, зі свого боку, важливо допомогти подолати ці почуття.
Якими компетенціями має володіти психотерапевт у роботі з ЛГБТК+ людьми?
Проблема полягає в тому, що не всі терапевти можуть усвідомлювати власні труднощі в роботі з ЛГБТК+ клієнтами. На жаль, історії про: «У мене є друг гей, значить я автоматично толерантний», можуть бути й у середовищі психотерапевтів. Але насправді терапевт може використовувати некоректну лексику або не розуміти проблем клієнтів, пов’язаних з ідентичністю, гендером, камінг-аутом тощо. І це відчуватиметься на сесіях.
Для попередження таких ситуацій клієнт має право прямо запитати в терапевта про ставлення до ЛГБТК+ або ціленаправлено шукати френдлі-терапевта. Можна запитувати чи проходив терапевт, крім основної програми, додаткове навчання з роботи з ЛГБТК+ клієнтами. В Україні є спеціальні навчальні тренінги для психотерапевтів.
Якщо клієнту важливо, щоб терапевт також належав до ЛГБТК+ спільноти, можна також шукати в організації з підтримки ЛГБТК+ або орієнтуватися на рекомендації друзів.
Які принципи психотерапевтичної роботи з представниками ЛГБТК+ комʼюніті?
Базові принципи роботи з ЛГБТК+ клієнтами такі ж, як і з іншими клієнтами. Але, крім цього, важливо, щоб терапевт визнавав рівноцінність усіх сексуальних чи романтичних орієнтацій і гендерних ідентичностей. Терапевт повинен використовувати коректну лексику, яка не принижує клієнта, звертатися до нього в тому гендері й імені, які клієнт сам визначив. Терапевт не визначає самостійно ідентичність чи орієнтацію клієнта.
Дуже важливо, щоб терапевт розумів особливості роботи, які пов’язані з дискримінацією, соціальною взаємодією. Запити ЛГБТТК+ клієнтів часто залежать від середовища, у якому вони знаходяться. Якщо людина не відчуває себе в безпеці, то питання, пов’язані з камінг-аутом або ідентичністю, виникають частіше. Якщо загалом людина менше піддається стресу меншин, то й запити будуть частіше не пов’язані безпосередньо з гендером або орієнтацією. Для професійного терапевта важливо постійно розвиватися й отримувати додаткові знання в цій сфері.
Особливості роботи з ЛГБТК+ клієнтами припускають, що терапевт розібрався у своїх почуттях з цього приводу й може сприймати членів ЛГБТК+ спільноти рівними й з повагою ставиться до їхнього способу життя, орієнтації й гендеру. Неприпустимо, щоб у роботі спеціаліст намагався виправити клієнта й наполягав подолати почуття до одностатевого партнера. Адже це може означати, що терапевт сприймає гомосексуальні стосунки, як неправильні.
У роботі з клієнтами дуже важливо, щоб психотерапевт був уважний до себе й своїх уявлень. Для професійного психотерапевта важливо визнати власні обмеження й не працювати з якоюсь категорією людей, ніж погоджуватися на співпрацю й у результаті травмувати клієнта.
Коментарі
Підписатись