ПсихологіяПитання психологу: Як просити пробачення та чи можна не пробачати?

Що таке вибачення та якими вони бувають?

Вибачення – це наша спроба виправити ситуацію, коли ми завдали образи, шкоди чи болю іншій людині. Так ми виявляємо турботу про ці взаємини й показуємо, що партнер нам важливий.

Будь-які здорові стосунки – це двосторонній процес, тому абсолютно нормально, що виникають конфлікти чи суперечки. Але важливо пам’ятати, що в кожному з них є частина нашої відповідальності.

Навичка просити пробачення формується ще змалечку. Часто батьки намагаються закласти її більшою мірою донькам, бо вважають це ознакою «хорошої дівчинки». Через це може здатися, що жінкам легше просити вибачення. Так, але це є результатом виховання. Насправді ж вибачення – це загальнолюдський інструмент для побудови стосунків. Усі абсолютно однаково можуть аналізувати ситуацію та щиро говорити про свої почуття.

Та вибачення бувають різними. Їх умовно класифікують на якісні та неякісні.

Якісні вибачення – це щирий вияв переживань і бажання виправити ситуацію. Вони допомагають працювати над взаєминами та покращувати їх.

Натомість неякісні вибачення – це часто механічні й нещирі фрази, які не є результатом мисленнєвого процесу. Люди можуть вдаватись до них, коли насправді не турбуються про партнера, а значить, не бачать сенсу працювати над цими взаєминами, щось аналізувати, обговорювати, робити висновки.

Таке також трапляється, коли партнер тисне й вимагає перепросити. У такому випадку людина може навіть не розуміти, за що вона вибачається, але робить це, щоб якнайшвидше заспокоїти партнера.

Чому деякі люди перепрошують за абсолютно все?

Зазвичай вибачення – це результат усвідомлення та переосмислення того, що наші слова чи дії образили когось. Утім, коли на нас тиснуть, то обривають цей ланцюжок самоаналізу. Так часто трапляється, коли батьки змушують дітей просити пробачення: «Це поганий вчинок, тож іди перепроси». Через це людина не може налагодити мисленнєвий процес, просить пробачення механічно й не надає цьому сенсу. Тому важливо змінити підхід: «Як ти думаєш, що б ти відчув, якби був на місці тієї людини? Чи стало б тобі краще, якби ти перепросив за цю поведінку?» Тоді це вже зовсім інший акцент: не треба, а я хочу.

Люди також можуть просити пробачення за кожну свою дію через підвищену тривожність. Вона виникає від неусвідомлення та нерозуміння того, що відбувається. У цьому випадку люди не розуміють свій стан, емоції, тому не можуть їх витримати й намагаються заглушити вибаченнями. Тоді важливо поговорити із собою, розібратись, що насправді вас турбує, чому саме ви тривожитесь.

Що робити, якщо складно просити пробачення?

Часто нам можуть заважати внутрішні страхи говорити відкрито про свої почуття, бо тоді ми стаємо більш вразливими та беззахисними й боїмось отримати відмову. А інколи нам може бути складно визнати свої помилки, наприклад, якщо в дитинстві за них карали. Тоді ми уникаємо брати на себе відповідальність, адже боїмось знову прожити той травматичний досвід.

Уміння просити пробачення також може залежати від того, чи вдається нам пробачати самих себе: «Чи можу я себе пробачити, коли зробила щось не так? Чи продовжую я собі докоряти?» Якщо ви розумієте, що вчинили погано, то спочатку попросіть вибачення в себе, поговоріть із собою з позиції друга, який зрозуміє та підтримає: «Люди помиляються, я це зробила, але можу виправити. Зараз я попрацюю на своїм вибаченням, а значить, зроблю щось, щоб мені та партнеру стало краще».

Якщо хвилюєтесь, спробуйте попередньо потренуватися: промовляйте вголос, що саме хочете сказати, проаналізуйте, чи слова передають ваші почуття. Можете також написати це на аркуші паперу.

Що робити, якщо ви помітили маніпуляцію у вибаченні?

Якщо вам не дають права прожити емоції, заперечують їх, це може бути виявом газлайтингу та маніпуляції: «Не можна через це ображатися», «Такого не було», «Ти перебільшуєш». У цьому разі йдеться вже не про вирішення конфлікту та збереження стосунків, а захист своїх кордонів і права на почуття.

Якщо ви зрозуміли, що вами маніпулюють, то найкраще – озвучити, що ви помітили цю маніпуляцію й вона не працює: «Я злюсь, мені неприємно, я відчуваю маніпуляцію. Ця ситуація дуже образила мене, я маю право на ці емоції». Але якщо ви помічаєте, що вами намагаються маніпулювати регулярно – це червоний прапорець у стосунках.

Як просити пробачення, якщо ви більше не спілкуєтеся?

Трапляється, що вже після закінчення стосунків ми усвідомлюємо, що завдали болю людині, і відчуваємо провину. У такому випадку можна написати їй, але важливо пояснити свою мотивацію: «Я попрацював із психологом і зрозумів, як тобі було, через це я пишу». Важливо дати людині розуміння, чому ви повернулися до цієї теми саме зараз.

Якщо ж ви отримали таке повідомлення, спирайтесь на власні відчуття та бажання. Часто люди роблять це для себе, а не для вас. Тому відповідь має бути якомога комфортною для вас, зокрема вона може звучати й так: «Вибач, це не вчасно, я не готова прийняти ці вибачення». Або ж ви можете пробачити та відновити стосунки чи залишити все на своїх місцях.

Як краще просити пробачення в листуванні?

Інколи в листуванні людям навіть легше бути відвертими та відкритими. Але важливо розуміти, що тут дуже обмежена інформація – ви не бачите міміку людини, її жести, не чуєте тон, силу голосу. Відповідно, мозок може додумувати це все самостійно, і не завжди на вашу користь.

Тож якщо вам зручніше з’ясувати ситуацію в листуванні, намагайтесь заповнити пробіли реальною інформацією. Більше уточнюйте, запитуйте, що відчувала людина, як до цього ставиться. Важливо пояснювати й свій стан, емоції, більше висловлюватися.

Чи нормально – не пробачати?

Через виховання, тиск суспільства чи співрозмовника, релігію, ви можете відчувати провину, коли не готові пробачити. Але важливо сфокусуватися на собі, своїх емоціях і бажаннях. Ви можете робити все, що вважаєте за потрібне: не пробачити, або пробачити, але завершити ці стосунки.

Якщо ви не пробачили, то це не завжди означає, що продовжуєте тримати образу, що вона продовжує впливати на ваше життя. Але трапляється й навпаки, ви можете почуватись дискомфортно, коли не змогли пробачити: застряєте в цій ситуації, прокручуєте її й вам не вдається будувати нові стосунки.

Щоб зрозуміти, який варіант є найбільш комфортним для вас, варто звернутись до спеціаліста або розібратися самостійно, наприклад, виписати всі свої почуття та думки про це, щоб дійти до суті – з чим вам буде найкраще. За цим завжди стоїть попередній досвід, внутрішні установки, принципи, ставлення до себе.

Проте варто озвучити своє рішення людині, яка принесла вам вибачення. Ігнорувати, залишати людину в підвішеному стані, незнанні – це не найкращий варіант для завершення стосунків.

Що робити, якщо мені не пробачили?

Ми несемо відповідальність тільки за себе й не можемо контролювати дії та почуття інших, тож людина може тримати образу на нас. Важливо прийняти її право на ці емоції та вибір.

Якщо вам відмовили у вибаченні, це не завжди означає, що людина продовжує постійно про вас думати та ненавидіти вас за те, що ви зробили. Навпаки, це може стати для неї найкращим рішенням, яке допоможе рухатись далі.

Якщо ж вас з’їдає провина, варто попрацювати над пробаченням себе: переосмислити свою поведінку й не допускати її повторення.

Іноді буває так, що людина сказала, що пробачила, але її дії суперечать словам. Про це варто поговорити: «Я помічаю недовіру з твого боку після нашого конфлікту. Чи це так? Ти хотіла б обговорити це ще раз?».

Як зрозуміти, чи ви пробачили людині?

Немає універсальних ознак того, як зрозуміти, що ви пробачили комусь. Важливо просто бути уважним до себе та прислухатись до своїх почуттів. У момент пікових емоцій може здаватися, що більше ніколи не пробачите, але коли емоції стихають – думка може змінюватися. Ви можете взяти час подумати, щоб зрозуміти, що насправді відчуваєте: «Мені треба охолонути. Наразі я не можу дати остаточну відповідь». Якщо ж людина не дає вам цього часу й тисне на вас з ухваленням рішення, то це вже питання поваги до вас і ваших кордонів, які варто відстоювати та не дати маніпулювати вами: «Я відчуваю тиск. Я не готова будувати стосунки, коли мої кордони порушують».

Іноді може бути й навпаки. Здається, що ви пробачили людині, але з часом можуть з’явитися нові обставини, які змінять ваше рішення. Якщо ви відчуваєте, що подумки повертаєтесь до цієї ситуації, і вона викликає бажання знову нагадати про це; або пов’язані з цим події викликають у вас агресію, сум чи злість, то варто звернути на це увагу. Можна обговорити проблему з партнером або спробувати розібратись самостійно. Запитайте себе, чому ви повертаєтеся до тієї ситуації, як вона зараз впливає на вас і на ваші стосунки з іншою людиною?

Як пробачити собі?

Ви можете докоряти собі, коли посварились з людиною, не змогли допомогти вчасно. Та важливо знати, що мозок працює так, що в кожен момент часу ви приймаєте найкраще рішення з усіх, що були доступні. Ви можете подумки повертатись до того моменту, аналізувати, як могли вчинити інакше, але насправді це вже зараз, із новою доступною вам інформацією та наслідками, ви прийшли до цієї думки. Якщо ви тоді не зробили цього – значить, не могли. Такими думками, прокручуванням ви тільки караєте себе. Якщо у вас є змога повернутись до цієї теми й обговорити її з людиною – зробіть це. Попросіть пробачення ще раз, з’ясуйте, як можна виправити ситуацію, щоб ви обоє відчули полегшення.

Якщо ви були грубими, агресивними чи несправедливими у ставленні до когось, то це не робить одразу вас поганою людиною. Інколи ми проживаємо складні моменти, коли несила стримати свої емоції, і можемо зриватися на людей, які не мають жодного стосунку до цього. Наш стан не виправдовує наші вчинки, але не варто постійно докоряти собі цим. Важливо розділяти, чи це дійсно повторюється знову й знову, й потрібно щось виправляти, чи це одиничний випадок, де достатньо визнати свою помилку, за можливості – перепросити.

Коли ж ідеться про втрату близьких, то люди проживають дуже складні емоції та стани, можуть звинувачувати себе в тому, що сталося. Кожен має право прожити цю втрату, відчуття провини, але важливо не застрягнути в ньому. Провина – це про безсилля та брак контролю, коли здається, що вже нічого не можна зробити. Але завжди можна знайти щось, що ви таки контролюєте. Запитайте себе, що ви можете зробити зараз, щоби полегшити цей процес і направити свої почуття в продуктивне річище?

Щоб допомогти собі впоратися з цими емоціями, можна спробувати написати лист людині, через яку відчуваєте провину перед собою. Або написати собі зворотний лист від цієї людини – їх не треба надсилати.

Ви також можете з’ясувати, який досвід отримали в ситуації, через яку відчуваєте провину, і як він може допомогти вам стати кращими. Спробуйте відповісти собі чесно, чому в той момент ви діяли саме так, що вас спонукало до цього, якої інформації не вистачало, щоб ухвалити рішення, яке зараз здається кращим. Тоді ви можете проаналізувати наслідки й з’ясувати, як не припуститись цього знову. Наприклад, написати список того, чого вас навчила ця ситуація: «Це навчило мене ретельніше підбирати слова, коли я надто емоційна», «Це допомогло мені зрозуміти, що я маю уважно вислухати партнера, перш ніж ухвалити рішення».