ПсихологіяПідтримувати і не тиснути. Як говорити з близькими людьми, які перебувають в аб’юзивних стосунках?

Ознаки, що ваша близька людина в аб’юзивних стосунках

Можна виділити багато видів насильства – фізичне, психологічне, економічне, сексуальне – і не всі вони проявляються синцями. Через це варто вміти помічати й інші тривожні дзвіночки: 

- людина стала рідше спілкуватися зі своїми друзями та знайомими, а на зустрічах вона завжди залишається недовго й постійно отримує дзвінки та повідомлення від партнера(-ки)

- людина боїться голосних звуків і фізичного контакту: підстрибує, нервово озирається по сторонах, відмовляється від обіймів або будь-яких інших доторків, які раніше їй були приємні

- людина починає багато вибачатися, висміювати чи знецінювати себе

- людина вирішила кинути роботу або справу, яку дуже любила, і почала різко економити

- людина розповідає про те, що вони з партнером(-кою) обмінялися паролями до всіх соцмереж і постійно відстежують за навігацією, де вони перебувають

- партнер(-ка) не відпускають вашу близьку людину нікуди саму, кричать на неї у вашій присутності за дрібниці, постійно жартують про неї

- людина змінила свої звички в користування соцмережами: почала публікувати менше фото, видалила свої старі публікації або профілі, видалила багатьох друзів і навіть родичів

- людина змінила свій стиль: почала одягатися закритіше, перестала носити яскраві речі й аксесуари

- людина здається загалом більш тривожною, мовчазною, менш щасливою, ніж до початку стосунків

Як говорити з людьми в аб’юзивних стосунках? 

Вислухайте людину 

Якщо ви помітили якісь з ознак аб’юзу, ви можете запитати в людини, як у неї справи, нагадати, що ви її любите та хвилюєтеся за неї, що ви поруч; зауважте, які зміни ви в ній помітили. Ви можете також поставити запитання, коли людина ділиться якимись ситуаціями – наприклад, «Як ти почувалася(-вся) після цього?», «Коли ти про це згадуєш, які емоції це в тебе викликає?», «Як ти думаєш, для чого він/вона зробили це?», «Я помітила, що він\вона часто каже не дуже приємні речі про тебе. Можливо, ти хотіла\в би це обговорити?»

Не варто одразу давати оцінку, що це аб’юз, і вказувати, що потрібно негайно розривати такі стосунки, особливо в ситуаціях, коли людина одразу шукає виправдання кривднику(-ці) або заперечує, що вона змінилася. 

Варто розуміти, що людина, яка перебуває в такій ситуації, не завжди помічатиме насильство. У неї може бути таке уявлення про стосунки, що нібито це все нормально, що це прояви сильної любові, прив’язаності. Наприклад, якщо партнер(-ка) контролюють, із ким людина спілкується та що одягає, то це милі ревнощі, як у кіно. 

Аб’юзивні стосунки також не стають такими за один день. Це відбувається поступово й часто непомітно, тож через певний час людині може здаватися абсолютно логічним, що краще не йти з кимось гуляти, тому що це допоможе уникнути сварок і підтримувати стосунки без конфліктів. 

Доки людина сама не зрозуміє, що з нею відбувається, вона навряд чи буде дослухатися до прямих звинувачень свого кривдника(-ці), а стане в захисну позицію. Узагалі, ймовірно, що вона перестане ділитися багатьма ситуаціями, тому що боятиметься, що ви знову будете вимагати від неї негайно діяти або ж засуджуватимете за те, що вона далі лишається в цих стосунках. 

Можна спробувати допомогти їй самостійно дійти до розуміння, що ці стосунки аб’юзивні, заохочуючи більше розповідати про те, що відбувається, розповідати, які емоції це викликає, на які компроміси йде людина і на які йде партнер, що хорошого та поганого в цих стосунках і що переважає. 

Залишайте канал зв’язку відкритим

Часто в аб’юзивних стосунках людина почувається ізольовано. Нерідко такою є й мета кривдника(-ці) – ізолювати людину, переконавши, що їй буде з ними найкраще й що ніхто інший її не зрозуміє та не підтримає. Тож особливо важливо показувати людині, що ви готові її вислухати, що її життя, її історії та болі – важливі, що вона може розраховувати на вашу підтримку та допомогу, попри те, яке рішення вона ухвалить. Якщо ви помічаєте, що в людини дуже впала самооцінка, не забувайте їй нагадувати, яка вона насправді красива, розумна, добра, сильна тощо – і що те, що вона відчуває і думає, має цінність. 

Кривдник(-ця) часто забирають у постраждалих увесь контроль над їхнім життям, тому дуже важливо не вказувати людині, що робити. Важливо показати, що вона може самостійно ухвалювати рішення, що вона може повернути собі цей контроль і зможе вижити, навіть якщо ніхто більше не допомагатиме їй визначати, що їй далі робити. Не забувайте повторювати, що ви вірите в подругу\друга, що ви упевнені, що вони самостійно можуть ухвалювати найкращі для себе рішення. Станьте таким собі безпечним простором, де людина може поділитися всім, тому що знатиме, що її вислухають, не засуджуватимуть, не засоромлять і не тиснутимуть.  

Точно не варто звинувачувати людину в тому, що вона зійшлася з цим монстром, що вона не йде з цих стосунків, ставити ультиматуми – що ви перестанете з нею говорити або що ви просто не будете більше слухати про їхні стосунки, якщо вона їх не розірве. Це лише посилить прірву між вами, і людина може відчути, що вона вже не може на вас розраховувати, коли пізніше зрозуміє, що їй справді пора вибиратися з цих стосунків. 

Точно не допоможуть такі слова як: «А я ж тобі із самого початку казала, що з ним щось не так», «Я не розумію, як ти можеш дозволяти їм робити таке із собою», «На твоєму місці я б точно не лишалася», «Можливо, тобі подобається бути жертвою», «Навіщо ти мені це щоразу розповідаєш, а потім повертаєшся до нього/неї?» тощо. 

Запропонуйте допомогу 

Людям в аб’юзивних стосунках може здаватися, що вони ізольовані, що їм ні до кого звернутися і ніхто їм не допоможе. Вони можуть боятися майбутнього поза цими стосунками або взагалі дуже розпливчасто його уявляти: іноді бувають ситуації, коли людині банально ніде жити, у неї немає роботи та грошей, і вона уявляє сценарії, як кривдник(-ця) однаково знаходить її. 

Тож дуже важливо дати людині зрозуміти, що вона може спиратися на вас, а також, що є багато варіантів допомоги, що необов’язково починати з чогось великого – як-от дзвонити в поліцію. Ви можете перетримати їхні документи, гроші й інші важливі речі, доки вони збирають ресурси, щоб залишити кривдника. Ви також можете запропонувати залишитися у вас на декілька днів, пошукати психотерапевта та лікаря, відвезти постраждалих в безпечне місце, допомогти знайти адвоката й оформити необхідні папери, або банально подбати про їхні найперші потреби, щоб вони могли декілька днів відпочити, прийти в себе та зрозуміти, що робити далі. 

Проте ви також можете надати список ресурсів, якщо постраждала(-ий) хочуть повернути собі контроль над ситуацією та самостійно розірвати коло насильства:

- Національна поліція України: 102

- Гаряча лінія для постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, дитячого насильства: 1547

- Гаряча лінія першої психологічної допомоги й відкрита національна гаряча лінія з протидії домашньому насильству: 116 123

- «Кризові кімнати» для постраждалих від домашнього насильства (адреси не розголошуються, можна дізнатися на гарячих лініях)

- Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги

- Гаряча лінія безоплатної правової допомоги: 0 (800) 213 103

- Національна дитяча гаряча лінія: 0 (800) 500 225, 116 111 (з мобільного)

- Чат-бот #ДійПротиНасильства в Telegram: @police_helpbot

- Кар’єрний і бізнес-хаб «ВОНА» для постраждалих від домашнього насильства

Повний перелік гарячих ліній і послуг для постраждалих від домашнього насильства можна знайти за посиланням. 

Будьте готові, що людина повертатиметься в ці стосунки

У середньому постраждалі від аб’юзу повертаються до кривдників(-ць) 7 разів перед тим, як повністю розірвати стосунки. До того ж шанс повернення набагато вищий, якщо людина зробила це не за своєю волею. Чому так відбувається?

Аб’юзивні стосунки часто є співзалежними. Людині може здаватися, що якщо вона сильніше постарається, то зможе врятувати партнера(-ку) й ці стосунки взагалі. Також варто усвідомлювати, що ці стосунки не погані 24/7. Кривдники\ці можуть сильно вибачатися одразу після акту насильства, показувати свою велику любов, дарувати подарунки – тобто створювати таку собі ідеальну картинку, яка затьмарює все, що було до цього. Також бувають дні, як і у звичайних пар, коли все спокійно і, здається, наче сварки назавжди лишилися в минулому житті. Саме за цими хорошими спогадами й обіцянкою, що таких приємних моментів ще буде безліч, люди й повертаються.

Тут варто бути дуже терплячими до цього процесу та продовжувати висловлювати свою любов і підтримку – що іноді так трапляється, що люди повертаються, але що якщо щось станеться, то не соромно спробувати ще раз. 

Шукайте допомоги та консультацій

Звісно, це нелегко – бачити, як ваші найближчі люди страждають, і не могти ніяк на це вплинути; знову і знову вислуховувати страшні історії та помічати нові ознаки насильства, але стримувати себе, щоб не почати кричати та тиснути на близьку людину, щоб вона негайно тікала. Такі ситуації можуть викликати багато великих емоцій: злість, безсилля, нерозуміння, втому, роздратування, розпач тощо.

Тому не соромтеся звертатися по допомогу для себе. Психотерапевт може допомогти вам розділяти своє життя та життя людини в аб’юзивних стосунках, щоби це не так сильно на вас впливало.

Ви також можете скооперуватися з кризовими центрами, щоб вас проконсультували, як краще діяти у вашому конкретному випадку, як допомогти близькій людині зрозуміти, що відбувається, і підготуватися вийти з цих стосунків. Ви також одразу знатимете, куди звертатися, якщо ситуація стане загрозливою для життя близької людини.